«Не можна проводити вибори, де їх неможливо провести»

Як і очікувалось, чергова одинадцята зустріч глав дипломатичних відомств України, Німеччини, Франції та Росії у Парижі вчора пізно увечері завершилась нічим. Офіційний Берлін та Париж майже синхронно заявляють про необхідність проведення виборів на окупованому Донбасі протягом півріччя і закликають Київ ухвалити необхідне законодавство. І це все при тому, що Росія та підтримуванні нею бойовики не виконують перших двох пунктів Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, які передбачають припинення вогню і відведення озброєнь.

У спеціальній заяві глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, висловивши незадоволення результатами нормандської зустрічі у Парижі, закликав Київ та Москву йти на компроміси. Німецький міністр заявив, що вибори на окупованому Донбасі не можуть бути відкладені, бо є основною передумовою для забезпечення прогресу в політичному процесі. У свою чергу міністр закордонних справ і міжнародного розвитку Франції Жан-Марк Еро висловив сподівання, що ці вибори відбудуться до закінчення першого півріччя 2016-го.

Виглядає досить дивно, що саме цей пункт із тринадцяти є головним для шефів німецької та французької дипломатії. А чому скажімо, не перший чи другий, або пункти, які передбачають виведення російської техніки та військ і повернення Україні контролю за кордоном, через який на Донбас якраз і продовжує потрапляти російське озброєння та бойовики, включаючи російські бойові підрозділи.

Зі свого боку міністр закордонних справ України Павло Клімкін так у своєму Twitter прокоментував результати п’ятигодинних переговорів у Парижі: «Не зважайте на різні інтерпретації. Жодних висновків не погодили. Наша позиція - спочатку безпека». На прес-конференції він зазначив, головний акцент української сторори полягав у необхідності забезпечити безпеку та здійснити такі виборчі модальності, які б відповідали українському законодавству і стандартам ОБСЄ.

Тим часом глава російського МЗС Сергій Лавров зі властивою для нього категоричністю заявив, що ініціатива Німеччини і Франції провести вибори на Донбасі до червня, яку підтримала й Москва, була відкинута українською стороною, тому «консенсусу не вийшло». Більше того, він знову виставив фактично ультиматум Києву, зазначивши, що що для голосування на окупованому Донбасі необхідно надати особливий статус Донбасу, провести амністію та конституційну реформу.

«БЕРЛІН І ПАРИЖ МАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ НАД ТИМ, ЩОБ ПЕРЕКОНАТИ ЧИСЛЕННИХ ПРОТИВНИКІВ САНКЦІЙ, ЩО У ДАНИЙ МОМЕНТ БУЛО Б НЕБЕЗПЕЧНО СКАСОВУВАТИ АБО НАВІТЬ ПОСЛАБИТИ ЇХ»

Сюзан СТЮАРТ, Німецький інститут з питань міжнародної політики та безпеки (SWP), Берлін:

Берлін хотів би бачити закон, прийнятий українським парламентом про вибори на окупованих районах Донбасу, тому що це було б одним з елементів, на який можна вказати для демонстрації певного прогресу, досягнутого в рамках Мінських домовленостей. Інше питання чи матимуть місце такі вибори, навіть якщо такий закон було прийнято.
 
Що стосується реалізації Мінськ-2, я не бачу жодних шансів для істотного прогресу в реалізації угоди в поточній фазі. Росія не хоче відмовитися від цього важеля контролю, а Україна не готова взяти на себе основні кроки, не бачачи вищого рівня відданості з боку Росії щодо виконання цієї угоди. У такій ситуації Німеччина і Франція як представники Європейського Союзу в «нормандському» форматі повинні інформувати своїх партнерів в ЄС, що нереально очікувати достатнього прогресу до літа цього року, щоб виправдати скасування санкцій .Тому Берлін і Париж мають працювати над тим, щоб переконати численних противників санкцій, що у даний момент було б небезпечно скасовувати або навіть послабити їх.

«НЕОБХІДНО, ЩОБ РОСІЯ ВИВЕЛА СВОЇ ВІЙСЬКА З ОКУПОВАНОГО НЕЮ ДОНБАСУ, А УКРАЇНА ВІДНОВИЛА СВІЙ КОНТРОЛЬ НАД ДЕРЖАВНИМ КОРДОНОМ»

Олександр МОЦИК, екс-посол України в США, Київ:

- Усі добре розуміють, що у першу чергу мають бути вирішені питання безпеки. Необхідно, щоб Росія вивела свої війська з окупованого нею Донбасу, а Україна відновила свій контроль над державним кордоном. І тоді можна буде говорити про всі інші речі, про вибори, зміни до Конституції, організацію життя на тих територіях, які сьогодні не підконтрольні Україні, а також про все інше. Як можна провести вибори на території, яка контролюється агресором і як можливо, щоб ці вибори відповідали нормам ОБСЄ і проходили згідно з міжнародними правилами.

Що стосується позиції Німеччини про обов’язкове проведення виборів у цьому півріччі. Якщо мислити логічно, то перш за все, головним є питання безпеки, не можна проводити вибори, де їх неможливо провести. Якщо спробувати це зробити, то ми отримаємо абсолютно неприйнятний результат не тільки для України, але й для всієї Європи. Тому речі мають рухатись у логічному порядку.

Позиція України залишається незмінною: спочатку забезпечення безпеки для проведення виборів і для інших речей, які має зробити українська сторона. Тут дуже проста логіка: ми не можемо ставити конячку попереду возу і думати, що вона буде штовхати його уперед.

Ситуація на Сході та питання Криму це тільки українське питання, а питання безпеки всього європейського континенту. Порядок у Європі побудований на міжнародному праві, а сьогодні з країн, яка брала безпосередню участь у побудові цього порядку, основаного на міжнародному праві, здійснила грубе порушення норм міжнародного права, застосувала силу, окупувала частину української території, підтримує бойовиків, що там діють. Тому Європа не повинна визнавати це як нормальну ситуацію. І вона має працювати спільно разом з іншими міжнародними гравцями, у тому числі зі Сполученими Штатами Америки задля відновлення міжнародного права та справедливості. А це означає відновлення Україною контролю за всією своєю територією, включаючи Крим та Донбас.      

Європа досить потужна інституція і треба, щоб вона вирішила це питання. Якщо у країни-порушника немає бажання поважати міжнародний порядок, міжнародне право, то у таких випадках повинні застосовуються міжнародні санкції. І вони мають з часом посилюватись, щоб схилити такого суб’єкта міжнародного права поважати його.

«Потрібно заохотити Німеччину і Францію назвати агресора по імені і чинити тиск на Росію, а також підтримуваних нею бойовиках»

Фелікс Шиманскі-Ґаєр, Доцент магістерської програми "Німецькі та європейські студії", Києво-Могилянської академії, i Координатор прoекту "Німецькі та Європейські Студії", Університет імені Фрідріха Шиллера в м. Єна:

-Штайнмаєр вводить себе в оману, вважаючи, що місцеві вибори це - найважливіше питання у поточній ситуації в східній Україні. Місцевівибори неможливі при нинішній ситуації на окупованих територіях. Питання безпеки і відновлення перемир'я є найбільш актуальноюпроблемою на землі, оскільки ми бачимо зростання в останні дні і тижні атак із застосуванням важких озброєнь у Маріїнці та іншихточках на лінії зіткнення. Тому в інтересах усіх сторін повинно було б скоріше розслідувати за допомогою Спеціальної спостережної місії ОБСЄ, чому підтримувані Росією бойовики відновити свої атаки по українських позиціях, а також зупинити поставки озброєнь з Росії. Наданому етапі немає великої перспективи щодо подальших успіхів на переговорах, якщо формат продовжуватиметься в його нинішньомудусі. Потрібно заохотити Німеччину і Францію назвати агресора по імені і чинити тиск на Росію, а також підтримуваних нею бойовиках.Це повинно бути реальною метою, а не вибори.