Непережита трагедія Сребрениці

У день 22-ї річниці геноциду у Сребрениці, 11 липня, у Dymchuk Gallery в Києві відкрилася виставка боснійського художника Андрея Джерковіча «Зниклі».

Білі аркуші паперу, на яких митець розмістив списки загиблих, виступили символічними надгробками тих, хто загинув, а шрифт Брайля, яким зроблено написи, передає відчуття протиріччя між відсутністю тіл загиблих та бажанням рідних знайти своїх зниклих родичів.

У липні 1995 року після захоплення міста Сребрениця в т.зв. «зоні безпеки ООН» армією боснійських сербів під командуванням генерала Ратка Младича було вбито понад 8 тис. (8732) боснійців-мусульман, чоловіків різного віку – від підлітків до старих. Станом на сьогодні знайдено, ідентифіковано та поховано на кладовищі Меморіального центру жертв геноциду 1995 року 6575 людей. Але більш ніж 1000 ще досі шукають...

У 2007 році Міжнародний кримінальний трибунал у справі колишньої Югославії в Гаазі визначив масове вбивство мусульман у Сребрениці як геноцид. Таке ж рішення ухвалив і Міжнародний суд, найвищий судовий орган ООН.

В березні 2016 року Міжнародний трибунал в Гаазі засудив за геноцид у Сребрениці колишнього президента Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) Радована Караджича до 40 років ув’язнення. Командуючого армією боснійських сербів Ратка Младича ще судять. Вирок, як очікується, буде винесений до кінця 2017 року.

В 2009 році Європейський парламент встановив 11 липня Днем пам’яті геноциду в Сребрениці. В Україні цю дату традиційно не відзначають помітними заходами – ані на державному рівні, ані на рівні громадянського суспільства. Цьогорічна подія – відкриття виставки “Зниклі” - теж відбувалася лише за підтримки Почесного консульства Боснії і Герцеговини в Україні та не привернула уваги державних діячів, політиків, громадських активістів та засобів масової інформації. Ввечері в галереї на Подолі в Києві зібралося всього декілька десятків людей, які прийшли, щоб дізнатися про одну з найбільш моторошних сторінок сучасної історії Європи.

Художник Андрей Джерковіч радо спілкувався з усіма присутніми двома мовами, боснійською та англійською. На моє запитання, як запобігти повторенню трагедії Сребрениці де-небудь знову, він порадив воюючим сторонам домовлятися, як це зробили – вже після трагедії - в Боснії і Герцеговині, підписавши Дейтонські мирні угоди…

Андрей Джерковіч. Фото Сергій Моругін.

Того ж дня, коли в Києві небайдужі відвідувачі виставки «Зниклі» намагалися відчути біль тих, хто втратив найближчих людей 22 роки тому, на кладовищі Меморіального центру в містечку Поточарі поблизу Сребрениці, відбулося урочисте поховання ще 71 жертви геноциду, які були знайдені та ідентифіковані тільки тепер. Найстарішій з цих жертв, що загинули в липні 1995 року, було 72 роки, наймолодшій - лише 15 років.

Лист з переліком загиблих. Фото Сергій Моругін.