«Нова сторінка у відносинах»

Сьогодні в Комітеті у закордонних справах Верховної Ради відбувся звіт міністра Павла Клімкіна про результати роботи зовнішньополітичного відомства за минулий рік.

Відкриваючи засідання Комітету у закордонних справах Верховної Ради, його голова Ганна ГОПКО зазначила, що це міністерство першим зі всіх відомств звітує про свою роботу в рамках підготовки до розгляду ВРУ звіту уряду України про хід і результати виконання програми діяльності КМУ у 2015 році. Назвавши такі успіхи цього відомства, як непостійне членство України в РБ ООН та утримання санкції проти Росії, вона звернула увагу на проблему з призначення послів.

«Саботаж з непризначенням послів не грає на користь державі», - наголосила вона.

Тим часом Борис Тарасюк назвав засідання комітету відкриттям нової сторінки відносин між МЗС і комітетом у закордонних справах. «Це дозволить краще зрозуміти діяльності МЗС і надасть можливість українському суспільству бути більше проінформованим про зовнішньополітичну службу», - сказав він.

У своєму виступі міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що відомству вдалося виконати практично всі завдання,  поставлені перед ним, утримати мережу посольств. За його словами, пріоритетом МЗС була і залишається протидія російській агресії, захист територіальної цілісності.

ПРО ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ МІНІСТЕРСТВА

«Завдяки залученню всього інструментарію міжнародних організацій вдалося отримати результат: санкційний режим проти Російської Федерації є безпрецедентним, всі демократичні країни підтримують Україну, санкції продовжено на півроку. Зростає кількість резолюцій на підтримку України. І найбільш яскравим прикладом цього є вчорашня резолюція Європарламенту.

Перші висновки від непостійного членства у РБ ООН однозначно позитивні. Я маю на увазі не тільки порушити питання щодо виконання Росією Будапештського  меморандуму або відомих висловів президента Росії про кордони. Я маю на увазі нашу можливість працювати над темами, які здаються іноді такими, що безпосередньо не стосуються нашої, але які безпосередньо зачіпають інтереси інших гравців. І в першу чергу Росії. Я вважаю, що ми перший місяць членства досить ефективно це використовували. У нас є план, про який я не хочу казати сьогодні, як і надалі використовувати непостійне членство України в РБ ООН».

ПРО ЗВТ З ЄС І НАТО

«Однією з найбільшим проблем цього року для України є проведення референдуму в Голландії щодо угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Ми працюємо над тим, щоб показати голландцям справжню Україну.

У контексті самої угоди про асоціацію завдання полягає в тому, щоб максимально  ефективно допомогти зробити успішною Зону вільною торгівлі. Данці створюють інвестиційний механізм інвестування їхніх компаній в Україні. Сподіваємось, що після експорт сухого молока на європейські ринки вийде і йогурт.

Дату введення безвізового режиму буде названо цього року. Це технічне питання, яке зекономить час і зусилля для кожного українця, і разом з тим питання відданості Європи тому, щоб Україна стала повноправним членом європейського простору.

Співпраця з НАТО є безпрецедентною. Шість трастових фондів НАТО уже працюють. Зараз готуємо безпрецедентний проект, який дозволить запобігти загибелі наших хлопців на розтяжках».

ПРО ПЕРЕХІД НА НОВУ МОДЕЛЬ

«Ми поки що не перевели на цю модель усі закордонні установи, а почали з експерименту. Оскільки у мене на кожний випадок є план. Я виходжу з того, що ми не повинні втратити керованість процесу. Зараз на експеримент перейшло  15 дипломатичних установ. З наступного року цей експеримент на основі цього досвіду буде розповсюджено на всі закордонні установи. І тоді ніхто не буде вказувати дипломатам, яку квартиру знімати. У них буде можливість гучного підходу до багатьох речей. І вони будуть відчувати себе як дипломати європейських країн з точки зору свого забезпечення.
Я завжди висловлював свою позицію, що обговорення кандидатур на посади глав дипломатичних представництв у Комітеті у закордонних справах завжди корисно». 

ПРО ПОСТРАДЯНСЬКУ ТУСОВКУ СНД

«Я багато разів і дуже чітко висловлював свою позицію з цього питання. По-перше, формально ми не є членами Співдружності Незалежних Держав. СНД - це пострадянська тусовка. І наша приналежність до неї тільки підкреслює для декого можливість інсинуації нашої належності до пострадянського простору, якого вже не існує. І я дуже сподіваюсь і впевнений, що ніколи не буде існувати.

У нас є питання деяких угод, які укладені у рамках СНД. Ми ж не беремо участь у якихось формальних засіданнях цього утворення. Але є таке питання, як пенсійне забезпечення. І я спрямував до своїх колег-міністрів питання, яким чином це вирішити. Як тільки ми будемо мати чітку картину, ми зберемось, порадимось і вирішимо часові рамки і те, як потрібно працювати далі. Але, що стосується членства в СНД на перспективу, нам зрозуміло, що це вибір для України».

ПРО ЗАГРОЗУ СКАСУВАННЯ САНКЦІЙ

«Росія справді намагається переконати певні бізнес кола, певні кола політиків в країнах - членах ЄС. Це коло на сьогодні не є домінуючим, але тим не менше воно намагається на тлі міграційної кризи та інших проблем послідовно тиснути на уряд задля скасування санкцій. Дуже важливо, щоб нас не звинувачували, як це намагається пресувати Росія, у неповному виконанні Мінських домовленостей. Ми зробили зі своєї сторони все, що від нас залежить. А будь-які подальші кроки з нашого боку можливі тоді, якщо ми побачимо вирішальний прогрес з точки зору безпеки. І це поняття включає не лише обстріли, а й контроль за ситуацією на Донбасі та за кордоном, через який, я кажу це відповідально, продовжує йти російська зброя і російські найманці. Без цього просування до вільних і чесних виборів уявити собі неможливо».

ПРО РИМСЬКИЙ СТАТУТ

«Я завжди був прихильником Римського статуту. Ми аналізували це питання дуже детально, у тому числі з юридичної точки зору. Парламент ухвалив дуже важливе рішення, яке я мав честь передати, щодо розповсюдження юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Я вважаю, що у цьому сенсі у нас є абсолютна спільна лінія і не може бути якихось елементів, як ми це бачимо».

ПРО КРИМ І ПОЗОВИ ПРОТИ РОСІЇ

«У нас є чітке бачення, яким чином ми це робимо. По-перше, це Конвенція із заборони фінансування тероризму. За цією Конвенцією ми маємо пройти шлях двосторонніх консультацій з Росією і тільки після того звертаємось до арбітражу і до Міжнародного суду ООН. Зараз ми закінчуємо цю фазу. Всі документи у нас готові. Так само необхідно також використовувати Конвенцію із расової дискримінації. Окрім того, це і Конвенція щодо морського права. Звичайно, це має бути консолідований і скоординований підхід щодо допомоги нашим компаніям, які вже зараз почали і будуть найближчим часом подавати відповідні позови щодо Криму. Ми координуємо міжнародно-правову позицію та їхні дії.

Я дуже радий, що питання Криму нам дійсно вдалося включити в дискурс міжнародних дискусій. Я це питання обговорюю з кожним зі моїх партнерів. Зараз ми маємо рішення Європарламенту щодо засудження російської агресії та анексії Криму. Треба розпочати цю  дискусію щодо кримської проблематики».

ПРО ПАРАМЕТРИ МАЙБУТНІХ ВИБОРІВ І РОЛЬ ОБСЄ

«Для нас дуже важливо, щоб ці вибори відбувались, по-перше, в рамках українського законодавства, і на основі стандартів ОБСЄ. А ці стандарти, на відміну від твердження російської сторони затверджені, у тому числі Росією, 1990 року. І вони є зрозумілими: це доступ для ЗМІ, участь політичних партій, усі, хто залишив Донбас, повинен мати змогу проголосувати і бути обраним. І це коло основних питань, яке я буду порушувати під час наступної міністерської зустрічі».

І посилення місії ОБСЄ - одне з ключових питань. Навіть за умови, що у березні кількість спостерігачів збільшиться до 800, ми кардинально покращили технічне забезпечення Спеціальної моніторингової місії: камерами і дронами. Але ця місія є недостатньою з точки створення безпекових передумов для проведення виборів.

І в цьому плані елементи нової місії мають бути посилені. Якщо ми кажемо, що мають бути створені безпекові передумови для вільних і чесних виборів, нам потрібна або реально озброєна поліцейська місія ОБСЄ, або відповідна місія Європейського Союзу чи ООН. Хоча там у нас є моменти, які пов’язані з ускладненням процедури».

ПРО ВНЕСЕННЯ УКРАЇНИ В БЕЗПЕЧНІ СПИСКИ

«Що стосується заяви прем’єра Баварії оголосити Україну безпечною країною. З точки зору політичних передумов  і в контексті просування до безвізового режиму таке рішення Німеччини є природнім. Воно вплине лише на процедуру надання політичного притулку українським громадянам. І таке рішення в Німеччині зараз обговорюється не тільки для України, але й для 12 інших країн.  До речі, інші країни ЄС уже включили Україну у відповідні безпечні списки. Таким чином, це не несе для нас жодної загрози».

ПРО  ФОРМАТ «ЖЕНЕВА ПЛЮС»

«Що стосується  формату «Женева плюс». Тут йдеться про те, що, наприклад, Туреччина може бути запрошена до обговорення гуманітарної ситуації в Криму. Тому женевський формат як основа зрозумілий, але тим не менше там мають бути присутніми інші представники. Зокрема і міжнародні організації. Зараз у результаті домовленості з генсеком Ради Європи спеціальний представник побував у Криму. У понеділок він приїде до мене обговорювати результати поїздки і як ми будемо далі просуватись у плані постійного моніторингу ситуації в Криму. Тому і представники Ради Європи та Європарламенту мають бути у цьому форматі.

Зараз у наших переговорах ми хочемо залучити елементи, які дозволять нам створити майданчик з обговорення кримської проблематики. На жаль, Росія заявляє, що «Женева плюс» - це не предмет для обговорення. До речі, я порушу це питання під час чергової зустрічі «нормандського» формату. Ми будемо послідовно тиснути разом з нашими партнерами. Можу сказати, що ми поступово набуваємо підтримки цієї ідеї на міжнародному рівні.  

Зараз усім зрозуміло, що Крим під російською окупацією іде в нікуди. Сподіваюсь, що це розуміння має посадити Росію за стіл переговорів у рамках цього майданчика».