«Нове обличчя» долара
Президент Буш призначив міністром фінансів США 63-рiчного юриста, доктора економіки і голову гігантської транспортної корпорації CSX Джона Сноу. Новий член кабінету проводитиме стару економічну політику, але поводитиметься більш дипломатично, ніж його попередник.
Бі-Бі-Сі пояснює відставку колишнього міністра фінансів Пола О’Ніла двома основними причинам. По-перше, О’Ніл був людиною прямою, некерованою і регулярно конфузив адміністрацію своїми відвертими, але необачними публічними заявами. По-друге, президенту Бушу треба було продемонструвати, що він активно взявся за економіку, на якій колись спіткнувся його батько, який програв вибори Біллу Клінтону, незважаючи на свою перемогу над Іраком. З цього погляду сьогоднішня ситуація в США дуже схожа на президентство Буша-старшого. Громадяни підтримують президента як захисника нації і борця з тероризмом, але другорядність економічних завдань для американської адміністрації не тільки відзначають її противники, але навіть визнають прихильники. Так що зміна голови американського мінфіну (і попутно головного економічного радника Білого дому, яким замість Лоуренса Ліндсі став Стівен Фрідман) є своєрідним «першим залпом» передвиборної кампанії 2004 року. Буш хотів показати, що він турбується про господарство країни не менше, ніж про війну з терором.
Проте оглядачі налаштовані скептично. Багато хто каже, що Сноу відрізняється від його попередника тільки одним: здатністю дохідливо викладати економічну політику Буша на телеекрані і на Капітолійському горбі. Він вхожий до будь-якого вашингтонського кола: від Конгресу до кулуарів великого бізнесу. Сноу був адвокатом, професором, помічником міністра транспорту ще за часів президента Джеральда Форда і керівником двох найбільших підприємницьких організацій. (В адміністрації Форда, до речі, Сноу працював разом зі своїм попередником О’Нілом і нинішнім віце-президентом Діком Чейні). Що стосується самої економічної політики адміністрації президента Буша, то її вже виробили і без Сноу. Останньому треба буде тільки продати її Конгресу і виборцю. За даними, які надають інформагентствам анонімні джерела в Білому домі, ця, поки ще не оголошена привселюдно, політика зводиться в основному до нового скорочення податків або форсування скорочень, прийнятих минулого року. Крім того, план адміністрації передбачає сприяння у збільшенні сум, які громадяни США відкладають на пенсійні виплати.
Демократи вже дали зрозуміти, що новий міністр фінансів може не чекати від них пощади. «Нас непокоять не імена, а суть економічної програми», — заявив лідер демократів у Сенаті Том Дешл. Демократична партія заявляє, що скорочення податків, агітувати за яке доручено новій економічній команді Буша, призведе лише до збільшення бюджетного дефіциту. З демократами солідарні в цьому деякі члени нинішньої адміністрації, проте сам Буш і його найближче оточення переконані, що зменшення податкового тягаря — це найправильніший спосіб витягнути економіку з її нинішнього стану. Період спаду в економіці США закінчився, але видужує вона надто повільно.
