«Нові можливості»
Грузинська опозиція створила альянс для боротьби з президентом![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20081210/4225-3-1.jpg)
Схоже, що в розпал зими політична ситуація у Грузії буде все більше розжарюватися. Днями дві опозиційні організації — «Нові праві» та Республіканська партія — створили альянс, мета якого — домагатися призначення дострокових президентських і парламентських виборів у країні.
«Ми сьогодні підписуємо документ про створення альянсу, мета якого — проведення дострокових парламентських і президентських виборів навесні 2009 р. та виведення країни з політичної й економічної кризи», — озвучив на прес-конференції плани альянсу лідер «Нових правих», екс-кандидат у президенти Грузії Давід Гамкрелідзе. «У цієї влади, — зазначив він, — немає ресурсу вивести країну зі складної політичної й економічної кризи. Необхідно, щоб у найкоротші терміни у Грузії з’явилася реальна альтернатива, яка відповість на дуже просте питання, що часто звучить як у Грузії, так і за її межами: «Якщо не ця влада, якщо не Михаїл Саакашвілі, тоді хто і яка сила у Грузії зуміє подолати ці проблеми?» За словами Гамкрелідзе, опозиційний альянс веде консультації з іншими політичними силами. Тим часом лідер Республіканської партії Давід Усупашвілі додав, що консультації ведуться з постпредом Грузії в ООН Іраклієм Аласанія, який подав нещодавно у відставку. Грузинський дипломат добре запам’ятався звинуваченнями Росії в агресії під час екстрених засідань Ради Безпеки ООН у серпні цього року. Минулого тижня 35-річний політик покинув посаду постійного представника Грузії при ООН.
З переходом Іраклія Аласанія на бік опозиції політологи пов’язують минулотижневу відставку міністра оборони Грузії Екі Ткешелашвілі. Передбачається, що перестановками в уряді Саакашвілі намагався відвернути увагу від опозиції, що активізувалася. Аналітики зазначають, що Аласанія досить популярний у Грузії, навіть більше, ніж екс-спікер парламенту Ніно Бурджанадзе, яку багато хто називав вірогідним наступним президентом країни.
Поки що незрозуміло, чи приєднається до створеного опозиційного альянсу Ніно Бурджанадзе, яка створила нещодавно «різко опозиційну» партію «Демократичний рух «Єдина Грузія». Як відомо, колишня соратниця Саакашвілі також виступає за дострокові президентські вибори.
Лідер «Нових правих» поставив їй умову, щоб вона відмовилася від президентських амбіцій. «Не лише у Грузії, але й на Заході є потреба побачити альтернативу президенту Михаїл Саакашвілі, щоб тут стало більше стабільності й демократії», — підкреслив Давід Гамкрелідзе.
Тим часом за останній тиждень в уряді Грузії змінилося п’ять міністрів. Головою зовнішньополітичного відомства став Грігол Вашадзе — громадянин Росії та Грузії, що досить довго пропрацював у МЗС СРСР. Міністром оборони Грузії стане колишній посол республіки у США Давід Сіхарулідзе, повідомив учора прем’єр-міністр Грігол Мгалоблішвілі. За його словами, міністром економічного розвитку стане Лаша Жванія, голова парламентського комітету з зовнішніх зв’язків. На посаду міністра культури та спорту прем’єр запропонував кандидатуру Нікі Руруа — депутата, заступника голови парламентського комітету з оборони та національної безпеки. Зроблені зміни в уряді не вимагають затвердження кабінету міністрів у парламенті.
Наскільки реальне об’єднання грузинської опозиції? Що підштовхує опозиційні партії Грузії до створення коаліційного альянсу? Хто буде кандидатом у президенти від опозиційного альянсу? І як у опозиції розцінюють останні призначення в грузинському уряді? Як впливає на Грузію світова фінансова криза?
КОМЕНТАР
Леван БЕРДЗЕНІШВІЛІ, один із лідерів Республіканської партії:
— Реальним є те, що дві партії — Республіканська партія та партія «Нових правих» — оголосили про об’єднання зусиль і створення коаліції й запросили інші опозиційні партії. Але, безумовно, весь опозиційний спектр об’єднатися не зможе. Це нереально і небажано. Певні частини, звичайно, об’єднаються. На мою думку, це буде дуже могутня коаліція, в якої буде власна програма, власний кандидат. І тому можливе посилення опозиційного флангу. Що ж до об’єднання всіх, як це було минулого року, то цього не станеться.
Чи приєднається до нас Бурджанадзе, це залежить від того, чи виконає вона чіткі умови. Коаліція, що створюється, не бачить пані Бурджанадзе як кандидата у президенти. А якщо пані Буржанадзе гадає, що вона може бути борцем в опозиції не будучи головним кандидатом, то таке можливо. Я не думаю, що це станеться. І пані Бурджанадзе створюватиме власну частину опозиції.
Можливо, хтось бачить пані Бурджанадзе як потенційного лідера, але в Грузії це не зовсім так. Буде вона разом із нами чи ні, це великого значення не матиме. Це не грузинька Тимошенко. Це щось менше.
Єдині дії опозиції можуть бути незалежно від того чи знаходяться всі опозиційні партії в коаліції. У цьому сенсі, безумовно, в нас буде координація. І ми доб’ємося нових президентських виборів.
Що стосується єдиного кандидата в президенти, це з’ясується протягом наступного місяця.
Найголовнішим помічником в об’єднанні опозиційних сил є президент Грузії Саакашвілі, який здійснює абсолютно нереальні вчинки та помилки. І тому штовхає опозицію на об’єднання та посилення своїх дій. У цьому плані в Грузії з’явилися нові можливості. Крім того, попереду зима і ми не знаємо, якою вона буде. Я думаю, що нічого хорошого для уряду взимку не буде.
Що стосується нових призначень, то очікується ще призначення на посади міністра культури й освіти людей, які ніколи не займалися ні культурою, ні освітою. Один із них є некультурним, а інший — неосвіченим. А це вказує на те, що насправді в уряді є кадрова криза або іншими словами «кадровий голод». І все це можна розцінювати як шарахання президента Саакашвілі. Він намагається зберегти свою владу, але в нього не вистачає людей. І він уже починає сумніватися в людях і призначає міністрами людей, інтерв’ю яких йому не подобалося. Тобто він намагається їх улестити або прибрати з парламенту таким шляхом — призначаючи міністрами, а потім знімаючи з цих посад.
Що стосується силових міністрів, то там важко передбачити що буде. На посаду міністра закордонних справ призначено людину (Григол Вашадзе. — Авт.), яка є громадянином Росії — країни-агресора. Тобто тепер у нас зовнішніми справами завідує громадянин-агресор. Це можна розглядати як спробу покращення відносин із Росією або спробу шантажувати Сполучені Штати — підтримуйте мене, а то я можу спрямувати свій погляд на північний напрямок.
Світова криза відчувається в Грузії. У нас уже був жахливий день, коли сталося падіння національної валюти на 30%. І це відчули всі люди, що пов’язані з бізнесом. Загалом відчувається очікування нової кризи. Особливо це стосується зими. Ми не знаємо, що буде з енергоносіями, звідки ми їх отримаємо. Нам кажуть, що з Азербайджану, але ми знаємо, що поставок із цієї країни не вистачить. Тому звертатимемося до Росії або Ірану, а це може викликати політичні наслідки.