Новий американський бюджет

Президент Білл Клінтон представив на розгляд Конгресу США державний бюджет на 1998/99 фінансовий рік - перший бездефіцитний бюджет за останні 30 років.

"Цей бюджет знаменує собою кінець епохи - кінець десятиріч дефіцитів, які тримали у кайданах нашу економіку, паралізували нашу політику й відкидали нашу націю назад", - урочисто проголосив Клінтон на презентації бюджету в Білому Домі. На тлі гучного скандалу, викликаного амурними справами голови американської держави, йому дуже необхідна якась політична перемога.

Втім бюджет справді можна розглядати як таку перемогу. Адже багато років Америка фактично жила в борг. Два десятиріччя тому тодішній президент Рональд Рейган затвердив п'ятирічний план формування державних бюджетів, який передбачав величезний дефіцит. А гаситися цей дефіцит мав за рахунок внутрішніх і зовнішніх державних позик. Рейган стверджував, що завдяки цим додатковим коштам, які "із розумом" витрачатиме держава, американська економіка здійснить структурну перебудову, ривок у ХХІ сторіччя. Тоді плани Рейгана викликали неоднозначну оцінку. Чимало фахівців стверджувало, що Америка залазить до боргової ями, а гроші витрачені (перевитрачені?) тоді доведеться віддавати ще й наступним поколінням американців. Час підтвердив історичну правоту Рейгана. Німецькі фахівці з макроекономіки, наприклад, визнають, що американцям дійсно вдалося провести таку потрібну структурну перебудову економіки, спрямувати її в майбутнє. Західна Європа ж ще тільки має вирішувати це питання.

Україна нині теж живе у борг, як Америка сімдесятих. Проте на цьому, мабуть, аналогії закінчуються. Адже ті гроші, що позичає наш уряд удома та за кордоном, принаймні наразі, дуже малою мірою сприяють структурним перетворенням економіки, а витрачаються переважно на затикання дірок у вирішенні поточних проблем. Яким буде місце України в світовому поділі праці ХХІ століття серйозно, здається, ніхто не думає. А американці думали ще чверть століття тому.