«Організація-незнайомка»

— Що Україні дасть співпраця з організацією, про яку мало хто чув?

— Подібні питання доводилося зустрічати й раніше, хоч ЮНІДО було створено ще в 1966 році, а Україна є її членом із дня заснування. Упродовж останнього часу саме ЮНІДО називають найбільш динамічною та результативною з- поміж інших спеціалізованих установ ООН. Не в останню чергу це пов’язується з особистістю генерального директора Карлоса Магаріньоса. Саме йому після обрання у 1997 році на посаду керівника організації, вдалося активізувати її діяльність. Йому вдалося досягнути того, що ще 5 років тому здавалося непосильним завданням. У 1997 року ЮНІДО переживала глибоку кризу: з її складу вийшли такі потужні держави як США, Австралія та Канада, фінансовий стан був жахливим, більшість держав зневірилася в її майбутньому. Колишній аргентинський посол за чотири роки свого керівництва, запровадивши нову стратегію „економізації» діяльності ЮНІДО, зменшив число слабко пов’язаних між собою проектів із 1500 до 43 інтегрованих та фінансово забезпечених програм та 131 індивідуального проекту. Деякі міжнародні оглядачі внаслідок успішно проведених реформ та ефективного менеджменту навіть назвали її «Найкращою організацією 2001 року».

— Можливо, Україні слід було б взяти приклад зi Сполучених Штатів і так само вийти з ЮНІДО?

— Не слід цього робити. Важливість членства України зумовлена передусім завданнями, поставленими перед цією структурою. Зокрема, йдеться про надання допомоги країнам, що розвиваються, та державам із перехідною економікою. Не менш ефективним, завдяки ЮНІДО, є зміцнення їх співробітництва з промислово розвинутими країнами, надання технічної та консультативної допомоги, залучення інвестицій з метою реалізації конкретних проектів промислового розвитку. Йдеться про розбудову та модернізацію промисловості, сприяння впровадженню новітніх технологій, спрямованих на повне використання потенційних природних та людських ресурсів. Проекти, які реалізуються під егідою ЮНІДО в Україні, мають дуже широку географію та різноманітні сфери реалізації. У підсумку ми переймаємо унікальний технологічний досвід. Ми отримуємо реальну можливість виходу зі своєю продукцією на світовий ринок.

— Чим керується ЮНІДО, запускаючи проекти у нашій державі?

— Якось Магаріньос висловив цікаву думку про те, що для деяких держав, де провадяться реформи, акумуляція капіталу не є єдиною передумовою успіху. Бо залучення технологій, які зумовлюють зростання продуктивності та якості виробництва, відіграє не менш важливу роль. Такий шлях співробітництва з ЮНІДО обрала й Україна. Переконаний, що ЮНІДО теж зацікавлена в ефективному промисловому розвитку нашої країни. Адже наші досягнення на цьому шляху — це й частка їхнього успіху. Тому особливо приємно, що мета у нас спільна. До речі, у 1999 році було відкрито Національний офіс ЮНІДО в Україні.

— У ЮНІДО є майбутнє?

— Відверто кажучи, дуже не люблю відповідати на гіпотетичні запитання. На мій погляд, хоча існує ряд міжнародних спеціалізованих організацій, які займаються співробітництвом на окремих напрямках науки, промисловості і технологій, ЮНІДО має унікальний досвід і потенціал у сфері сприяння промисловому розвитку країнам із перехідною економікою. Перспективною є роль ЮНІДО як своєрідного посередника і гаранта в розширенні міжнародного співробітництва і передачі технологій, зокрема, з України до зацікавлених країн, що розвиваються, та із західних країн в Україну. Не слід також забувати, що ЮНІДО — це не фінансова інституція, яка дає кошти під відсотки. Вона допомагає запроваджувати нові технології, готувати інвестиційні проекти та приваблювати інвесторів. Для багатьох українських підприємств співпраця з ЮНІДО може стати першим кроком на шляху послідовного та успішного розвитку. Досвід іноземних бізнесменів, що сповна використовують можливості ЮНІДО, — яскраве тому підтвердження.