«Передчасна демократія»

Генеральний секретар ООН Кофі Аннан висловив намір відправити до Іраку спостерігачів, які повинні проаналізувати, наскільки готова країна до проведення прямих виборів найближчим часом. Заява прозвучала після хвилі, що нещодавно прокотилася післявоєнною країною, протестів іракських шиїтів, які виступають проти плану Сполучених Штатів передати іракцям владу без виборів. У країні, чиє населення пережило стільки переворотів, репресій, здається, навіть і йтися не може про швидке політичне «одужання». Можливо, Ірак стане приємним винятком, і державі вдасться перестрибнути через «перехідний період», однак «старорежимні» рудименти в Іраку можуть уповільнити демократизацію країни.

Минулого тижня прем’єр- міністр Великої Британії Тоні Блер заявив, що провести прямі вибори в Іраку до 30 червня, як раніше планувалося, практично неможливо. Його думку поділяє й Білий дім, хоча питання виборів у постсаддамівській країні залишається предметом дискусій між Вашингтоном і Багдадом. Згідно з американським планом, вибори в Іраку мають відбутися 2005 року. На даному ж етапі розглядається ідея передачі влади тимчасовому уряду, який обере іракський з’їзд регіональних делегатів у травні. При цьому в США розглядають чотири головні проблеми, які не дозволяють здійснити прямий виборчий процес найближчим часом. Проблема перша — до 30 червня необхідно провести перепис іракського населення, щоб скласти реєстраційні списки всіх виборців. Хоча деякі аналітики переконані, що перепис цілком здійсненний, а разом із тим — і проведення виборів (приблизно у вересні), якби процес підготовки до виборчого дня розпочати вже зараз. Друга проблема полягає в політичній неготовності іракського населення. Із часу краху однопартійної системи Іраку минуло менше року. Американські представники вважають, що на створення демократичної багатопартійної моделі в арабській країні знадобиться не менше двох років. Проте іракські експерти відкидають такі застереження, наполягаючи, що існування такої системи є необов’язковим для прямого обрання тимчасового уряду. На думку представників шиїтських угруповань, американці відкидають ідею проведення виборів через побоювання, що до влади в Іраку можуть повернутися «баасисти» або ісламісти, які значно послаблять позиції США у країні. У свою чергу, сунітська меншина та курди побоюються, що поспішне проведення голосування призведе до того, що до влади прийдуть шиїти. Третя причина «електоральних» дискусій — рівень безпеки у країні. Американці стверджують, що дуже ризиковано проводити вибори зараз, коли екстремісти продовжують організовувати вибухи (тим більше, очевидно, вони не проігнорують шанс настрахати іракське населення та весь світ у день голосування). Четверта причина — календарна. Вашингтон та іракська правляча рада домовилися, що саме 30 червня має стати «дедлайном» підготовки виборів. Деякі іракці, однак, дивуються щодо «недоторканності» нехай навіть обумовленої дати. Вони підозрюють, що це важливіше для Джорджа Буша, який, як очікується, має намір під час президентської кампанії заявити про формальне завершення окупації Іраку.

Експерт із близькосхідних питань Набіль Рашван у коментарі «Дню» висловив думку про передчасність виборів в Іраку: «До цього не готові ані політики, ані саме населення Іраку. У країні досі не прийнято Конституцію, яка й має визначити майбутній устрій Іраку, а також його виборчу систему. Іракці зараз нічого не знають ані про існуючі партії, ані про програми цих політичних сил. Іракське суспільство просто не готове до того, щоб у країні відбулося голосування». Оцінюючи ситуацію в Іраку, експерт пояснив, що «шиїти найбільше побоюються побудови країни за федералістською моделлю, згідно з якою Ірак розділять на регіони або за етнічною ознакою чи за географічним принципом. Найбільші побоювання у шиїтів викликає саме перший підхід. На їхню думку, етнічне розмежування може призвести до дезінтеграції Іраку». Пан Рашван вважає, що передумови до цього вже помітні на півночі країни, де об’єдналися два найбільші курдські лідери Барзані й Талабані. Багато аналітиків переконані, що курдська політична еліта готується до того, щоб розпочати процес відділення від Іраку. Суніти водночас не припиняють мститися за втрачену владу: центральний Ірак, де й проживає сунітська меншина, залишається найнебезпечнішим регіоном через терористичну загрозу. Шиїти після тривалого перебування без діла, коли країною правив Саддам Хуссейн, дедалі настійніше вимагають проведення виборів. На масових протестах, хвиля яких прокотилася Іраком, вони наполягають також, щоб Сполучені Штати визнали арештованого Хусейна військовим злочинцем, а не військовополоненим. Набіль Рашван вважає, що «міжнародна спільнота в будь-якому разі має залишатися гарантом стабільності в Іраку. Повна передача влади так або інакше може призвести до неконтрольованих наслідків, найнебезпечніший з яких — громадянська війна».

До речі, співробітники ЦРУ, які працюють в Іраку, минулого тижня висловили побоювання, що звільнена від диктатора країна стоїть на шляху до громадянської війни. Анонімні джерела повідомили, що про це розвідники заявили в «усній доповіді» керівництву Білого дому. ЦРУ побоюється, що шиїтська більшість населення може вдатися до насильства, якщо не задовольнити її вимоги про проведення прямих виборів.

ДО РЕЧI

Американське керівництво має намір переглянути дані спецслужб, які використовувалися як основний аргумент при обговоренні необхідності почати війну проти Іраку. Про це у вівторок повідомив прес-секретар Білого дому Скотт Макклелан. «Ми хочемо порівняти передвоєнні розвіддані з тим, що вдалося дізнатися на місці групі інспекторів з озброєнь. Їхня місія триває», — сказав він. При цьому представник Білого дому відмовився відповідати на запитання, чи вірить, як і раніше, адміністрація Джорджа Буша в існування зброї масового знищення на території Іраку, повідомляє Інтерфакс. Водночас Макклелан наголосив, що позиція Білого дому про доцільність війни в Іраку залишилася незмінною. «Саддам Хусейн був зростаючою небезпекою, і президент прийняв правильне рішення, усунувши його від влади», — сказав прес-секретар Джорджа Буша. Минулої п’ятниці Девід Кей, який очолював групу інспекторів з пошуку зброї масового знищення на території Іраку, подав у відставку в зв’язку з тим, що він не вірить у можливість його виявлення.