Перша критика
Виступаючи на брифінгу в своїй резиденції Спасо-гаусі, американський посол Олександр Вершбоу нарікав, що російська влада досі не назвала йому сильнодіючий газ, застосований під час операції. За словами посла, американські медики дійшли висновку, що це якийсь опіат типу фентанілу. Той факт, що московським лікарям не повідомили, від якого саме газу постраждали заручники, міг коштувати деяким із них життя, сказав Вершбоу.
Наскільки відомо, разом з іншими загинули 49-річний американець з Оклахоми, який приїхав у Москву до своєї нареченої і одна неназвана особа, яка мала посвідку на постійне проживання у США. «Ясно, що якби було трохи більше інформації, то вижило б, можливо, дещо більше заручників», — м’яко зазначив амбасадор. Він підкреслив, що американський уряд, як і раніше, підтримує ухвалу штурмувати театральний центр, оскільки існувала реальна небезпека того, що терористи можуть виконати свою загрозу висадити будівлю в повітря.
«Ми не ставимо під сумнів ухвалу росіян про штурм, — заявив Вершбоу. — Це була нелегка ухвала. Враховуючи закладені там бомби, ймовірно, що було врятовано сотні життів, хоча ми жалкуємо, що загинуло понад 100 осіб». До цього адміністрація Буша не висловлювала навіть такої ненав’язливої критики з приводу операції в Москві. Тутешні спостерігачі пояснюють це тим, що Білому дому зараз потрібне сприяння Росії в Раді Безпеки ООН, де обговорюється жорстка американська резолюція щодо Іраку. Американські ЗМІ висловлюються про операцію все більш критично. Колишній головний фахівець Білого дому щодо Росії Стівен Сестанович, наприклад, зазначив, виступаючи по телебаченню, що жоден західний уряд не став би форсувати події в такій ситуації, а вступив би із терористами в переговори. Розрахунок був би на те, що з плином часу в тих може зникнути бажання померти й замість цього з’явитися прагнення вийти сухими з води, задовольнившись набагато більш скромними поступками, ніж вони мали намір спочатку отримати.
Випуск газети №:
№199, (2002)Рубрика
День Планети