«Підніжка» ініціативі

Після оголошення так званого плану Ющенка з урегулювання придністровського конфлікту неодноразово висловлювалися думки, що, попри схвалення зі сторони ОБСЄ, йому навряд чи судилася легка доля. Радше навпаки — з його імплементацією, можливо, зволікатимуть унаслідок критики російської сторони та позиції Придністров’я, лідер якого Ігор Смірнов дуже чутливий до впливу Кремля. Днями подібні побоювання виправдалися — офіційний представник МЗС Росії Олександр Яковенко фактично назвав план «До урегулювання — через демократію» непридатним до виконання. За його словами, Росія, «природно», «активно працюватиме над «планом Ющенка», оскільки в ньому не прописана низка важливих моментів, що були в попередньому «меморандумі Козака» — російському плані урегулювання придністровського конфлікту.

«Низка важливих моментів» — це насамперед непрописаність у «плані Ющенка» статусу Придністров’я. Проте це зауваження не нове. Свого часу цією ж «неконкретністю», за словами дипломатів, був незадоволений Євросоюз. Але Україна тоді пояснила, що основний акцент у «плані» ставиться саме на те, щоб питання статусу ПМР обговорювали самостійно в рамках дискусій міжпарламентської молдовсько-придністровської комісії. Минулого тижня молдавський парламент подав на розгляд посередників законопроект про основні положення особливого правового статусу Придністров’я. Цей документ розроблений згідно з українським планом урегулювання, за яким не пізніше, ніж у липні, закон про статус Придністров’я має бути прийнятий, щоб восени мати можливість проведення парламентських виборів у ПМР під спостереженням ОБСЄ.

Згідно з представленим законопроектом, одним із співавторів якого став Віктор Ющенко, Придністров’я матиме статус адміністративно- територіального утворення у формі республіки зі збереженням унітарного статусу Молдови. Це так званий «кримський» варіант із розширенішими повноваженнями Придністров’я — в регіоні будуть три офіційні мови (молдавська, українська та російська), він також матиме право на вихід зі складу Молдови в разі прийняття рішення про її об’єднання з іншою державою (таким чином нейтралізуються побоювання Придністров’я з приводу можливого приєднання Молдови до Румунії). У документі зазначено пропозиції з приводу законодавчого та виконавчого органу Придністров’я. Фактично Придністров’ю пропонують широку автономію без федералізації Молдови (тим самим перекреслюється «конкретність» російського «плану Козака», що пропонував саме федералізацію країни).

Наступного дня після представлення цього законопроекту президент невизнаної Придністровської республіки Ігор Смірнов прибув до Києва на зустріч із Віктором Ющенком, під час якої було домовлено про узгодження дій із реалізації українського плану. Смірнов запросив українських спостерігачів на майбутні парламентські вибори. За його словами, тему придністровського урегулювання вперше за багато років обговорювали професіонально та різносторонньо. Чи не ці слова стали причиною посилення критики «плану Ющенка» з боку Кремля? Здавалося б, лід замороженого конфлікту рушив — сторони готові співпрацювати, законопроекти розробляються, триває моральна підготовка до виборів. Та чи надовго? «План Козака» молдавська сторона відкинула на фінальному етапі — за день до підписання. Щоправда, з поважних причин — у нього внесли концептуальне положення про розміщення на території Молдови російського військового контингенту терміном на 30 років, що не відповідало молдавським інтересам. Сьогодні, судячи з критичних зауважень Росії, можна говорити про цілком передбачувані перешкоди. Тривожним знаком стала й остання заява нинішнього голови ОБСЄ, голови МЗС Словенії Димітрія Рупеля після його візиту до Москви. За його словами, було б доцільно «сумістити всі найкорисніші компоненти» проектів Ющенка та Козака, проте сам він зазначив, що не має уявлення, як це можна зробити. Справді, російський і український плани концептуально відрізняються і в деяких положеннях взаємовиключні. Відповідно, це завдання з розряду фантастичних. Але це сьогоднішня позиція голови ОБСЄ. Було б дивним, якби Росія не використала її як аргумент щодо доцільності не імплементації «плану Ющенка», а відповідного «узагальнюючого» доопрацювання. Чи не про це йшлося в заяві Яковенка? У такому випадку «лід» між Молдовою і Придністров’ям може протриматися ще дуже довго, а Україна може втратити шанс на регіональне лідерство...