Про «альтернативну модель співпраці» від Габріеля

Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Ґабріель запропонував використовувати майбутню угоду ЄС з Великою Британією щодо Brexit як нову модель відносин з іншими країнами, зокрема Україною та Туреччиною. «Якщо нам вдасться досягти розумної угоди з Великою Британією, яка регулює відносини з Європою після Brexit, це може стати моделлю для інших країн: України, а також Туреччини», - сказав він в інтерв'ю виданням медіагрупи Funke, оприлюдненому сьогодні. Дипломат наголосив, що він не може уявити собі членство України чи Туреччини в ЄС найближчими роками. "Тому мусимо розмірковувати про альтернативні форми тісної співпраці", - сказав він і припустив, що Брюссель може спробувати "нову, тіснішу форму митного союзу" із Туреччиною. Утім, він нагадав, що ЄС досі стурбований звуженням демократії у Туреччині, хоча в Анкарі і демонструють готовність до покращення відносин. "Звільнення багатьох затриманих німців - хороший знак", - сказав він про готовність до залагодження конфліктів.

Нагадаємо, що Туреччина подала заявку на прийняття її до співтовариства європейських держав у квітні 1987 року і лише через 12 років, на саміті у Гельсінкі (1999 рік), отримала статус кандидата.  Зараз ЄС виставляє Туреччині умови скоректувати законодавство, без виконання яких цю країну не хочуть включати у Союз. Але Анкара не погоджується на ці умови.

Зі свого боку, Київ хоче отримати перспективу членства від Європейського Союзу, що стане ще більшим стимулом для швидшої інтеграції у євроспільноту. Однак Євросоюз постійно відмовляється вписати в спільні декларації за підсумками самітів Україна - ЄС наступне положення статті 49 Договору про Європейський Союз: "Будь-яка європейська країна може подати заявку на вступ до Союзу. Вона має направити цю заявку до Ради, що ухвалює одностайне рішення після консультацій з Комісією і отримання згоди від Європейського Парламенту, який діє на основі рішення абсолютної більшості його членів".

Єдине, що досі вдається Україні вписувати в спільні документи, так це європейські прагнення, але це – не перспектива членства в ЄС. Зокрема, востаннє це словосполучення було зафіксовано у декларації саміту "Східного партнерства", який відбувся восени цього року у Брюсселі.

Раніше президент України Петро Порошенко заявляв, що Україна розраховує на асоціацію з Шенгенською зоною, приєднання до енергетичного, митного союзу та цифрового ринку з Євросоюзом.

До речі, напередодні Різдва стало відомо, що на початку 2018 року міністр закордонних справ України Павло Клімкін та очільник МЗС Німеччини Зігмар Ґабріель разом здійснять візит на схід України. Зокрема, про це Клімкін повідомив у Twitter: "Щойно поспілкувався з міністром закордонних справ Німеччини Зігмаром Ґабріелем. Наступний рік почнемо зі спільної поїздки на Донбас". Залишається сподіватись, що українська сторона скористається цим візитом голови німецького зовнішньополітичного відомства не лише для того, щоб донести інформацію про справжній стан на сході України і чому важливо зберігати санкції проти Росії, яка здійснює агресію на окупованій території нашої країни, але й запропонує своє бачення майбутніх стосунків із Європейським Союзом.

«ДЛЯ УКРАЇНИ КЛЮЧОВИМ ПРІОРИТЕТОМ Є МАКСИМАЛЬНА ПОЛІТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ З ЄС»

Альона Гетьманчук, директор Центру "Нова Європа":

- Ідея взяти приклад угоди щодо Брекзіту для майбутніх відносин України та ЄС - не нова. Одним з перших, хто її озвучив, був міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон ще під час свого першого візиту до Києва. Ця ідея викликала зацікавлення і в українських урядових структурах. Зокрема, про угоду щодо Брекзіту як одну з моделей для подальшого зближення України та ЄС заявляла у вересні 2016 року заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Для того, щоб зрозуміти, наскільки ця модель може бути достойною опцією для України та ЄС, потрібно дочекатись фінальних домовленостей між Британією та ЄС. Для України ключовим пріоритетом є максимальна політична та економічна інтеграція з ЄС. Якщо угода, аналогічна щодо Брекзіту, забезпечить суттєво вищий рівень політичної та економічної інтеграції, аніж дає Угода про асоціацію, то на коротко та середньострокову перспективу такий варіант можна розглянути як одну з опцій. Позитивною новиною є також те, що в ЄС продовжують шукати рішення, як надалі поглиблювати відносини між Україною та ЄС. І заява міністра закордонних справ Німеччини  є якраз доказом цього.