Про нас

«Ймовірно, що українські науковці знайшли зв'язок між діяльністю мозку і атмосферним тиском. В інформації, оприлюдненій журналом «Нью Саєнтіст», йдеться про те, що незначні коливання атмосферного тиску можуть мати вплив на те, як люди думають. Фізик київського Національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Делюков каже, що протягом проведених експериментів, зміни атмосферного тиску розслабляли та сповільнювали розумову діяльність стомлених та сонних людей. Пан Делюков каже, що механізм цього феномену до кінця не зрозумілий. Однак він висловлює припущення, що органи чуття починають працювати по- іншому в умовах підвищеного тиску повітря, з тим щоб стабілізувати тиск крові. На його думку, це може мати опосередкований вплив на діяльність нервової системи».

«Незалежна Україна знову відкрила забуту за радянських часів історію німецьких переселенців. «Німці займалися землеробством», — говорить історик Катерина Лях із Запоріжжя... Виставка у Запорізькому краєзнавчому музеї, присвячена менонітам (серед німців, які жили в Україні, переважали представники саме цієї протестантської секти. — Ред. ), доводить, що під час «золотої ери» — з 1880 року до початку Першої світової війни 1914 року — всі цегельні заводи в Олександрівському районі, а їх було 51, належали німцям. Масове переселення німців почалося ще перед сталінським терором у 30-х роках. Оскільки великим сім'ям бракувало землі, до далекого Сибіру чи за океан вирушали колони біженців. Смертоносне полювання Сталіна на заможних куркулів і підприємців примусило ще одну хвилю менонітів та інших людей виїхати до Канади чи США. Хоч у південній Україні і залишилися люди німецького походження, їхнє коріння за радянської дійсності було віддане забуттю... «Все життя я знала, що я менонітка, хоча не мала уяви, що це означає», — сказала по-російськи 67-річна Лідія Раденопп».

«Лише кілька років тому Ізраїльська служба філателії отримала дозвіл від організації «Хабад» випустити поштову марку, на якій згадується її чорнобильська кампанія, в ході якої було врятовано сотні єврейських дітей в уражених радіацією зонах Білорусі та України. Однак на ній немає портрета фундатора «Хабаду». Любачівський реббе Менахен Шнеерсон, сорок років тому написав листа службі філателії Ізраїлю, у якому виступив проти будь-якого випуску марок із зображенням засновника «Хабаду».

Переклад Наталі ВІКУЛІНОЇ, Миколи СІРУКА, «День»