Про нас

Європейським лідерам довелося зазирнути в дипломатичне провалля, зіткнувшись із неприємним вибором: або визнати результат виборів в Україні, або пожертвувати відносинами з Росією. Ці президентські вибори мали стати серйозною перевіркою політичного курсу України — ліберальний опозиційний кандидат Віктор Ющенко відстоює тіснішу інтеграцію країни в НАТО та ЄС на противагу економічному зближенню з Москвою, про що говорить Янукович. Війна нервів між ЄС, в якому Україну називають «нашим спільним сусідом», та Росією, де цю колишню республіку Радянського Союзу розглядають як «близьке зарубіжжя», можливо, досягне кульмінації... Зі слів європейських дипломатів, багато залежатиме від того, що буде після масових демонстрацій у Києві. Також вони розуміють, що, оскільки Україна зараз сусідує з ЄС, із новим урядом, хоч яким би він був, їм усе ж таки доведеться якось взаємодіяти.

На щастя, ніхто не зацікавлений у розколі України ззовні. Ні Росія, ні Сполучені Штати, ні Європа. На користь «мирного» закінчення й економічний чинник, адже Україна цього року повинна показати найвищі темпи зростання економіки в усій Європі. Найголовніше зараз — не допустити громадянського протистояння, і тут уся відповідальність лежить на Віктору Ющенку, який вивів народ на вулиці...

Володимир Путін був єдиним зарубіжним лідером, який привітав Віктора Януковича з перемогою на виборах ще до підбиття офіційних підсумків. Його досі не привітав навіть Леонід Кучма. Учора, крім Путіна, виступити з привітанням ризикнув лише білоруський президент Олександр Лукашенко.

Центр політичного протистояння в Україні у вівторок перемістився до Верховної Ради. На вимогу опозиції скликали позачергове парламентське засідання. Головним його підсумком стала президентська присяга, яку склав на Біблії Віктор Ющенко... Демонстранти святкували перемогу. Щоправда, для тріумфування вони мали не так багато підстав. По-перше, на засідання Ради не прийшли представники пропрезидентської більшості (без них немає кворуму, необхідного для прийняття будь-яких рішень). Друга причина ще вагоміша, й опозиція не могла про неї не знати: парламент, у принципі, не має повноважень для скасування виборів або ж висловлення недовір’я ЦВК. Зробити це може лише президент. А складання присяги Ющенком у приміщенні парламенту не можна розглядати інакше як «політичний крок»...

То що ж тепер? Тепер багато залежить від рішучості прихильників Ющенка. Вже зараз тривають розмови про загальний страйк. Міська рада Києва та мерія іншого великого міста Львова відмовилися визнавати офіційні результати виборів. Чи підніметься хор голосів протесту до такої точки, за якою Януковичу не залишиться нічого іншого, крім як відійти з дороги?

Перемогу Януковича в другому турі, як і очікувалося, оспорюють... Якщо фальсифікації голосування й були (а вони, звісно, були, причому з обох сторін), то вирішального впливу на кінцеві результати виборів вони не вчинили. Проте «опозиція» не має наміру капітулювати. Усе свідчить про розкол нації. Причому саме наполовину. Але чи так це? У разі, якщо Янукович, який переміг, розжене силою мітинги опозиції, Україні об’єктивно загрожує політична і, як наслідок, економічна ізоляція. Вона може стати другою Білоруссю. Це... з практичного погляду невигідно ані Україні, ані Росії.., ані європейському, ані російському бізнесу. Отже, еліти — і західна, і східна — приречені на те, щоб домовлятися.

Звісно, Янукович може вдатися до сили, щоб отримати свої законні права. Але це було б небезпечним рішенням. Річ у тому, що жителі Києва надають потужну підтримку Ющенку. Янукович, у принципі, міг би нагнати до столиці автобуси з «професійними виборцями» зі східних областей. Проте такий крок був би здатен спричинити те, що і без того активне протистояння західних і східних областей республіки може перерости у відкритий громадянський конфлікт... Спірна перемога Януковича також не на руку Кремлю. Російська політична еліта відкрито та дуже щедро підтримувала кандидатуру Януковича. Зниження міжнародного престижу України також негативно позначиться на іміджі самої керованої Путіним Росії.