Про очікування від зустрічі президентів України та США

Сьогодні другий день саміту, як і вчора, розпочався Експертним форумом. Слід відзначити, що поляки на відміну від двох попередніх самітів на полях зустрічі у верхах традиційно проводять саміти експертів. Так було під час головування Польщі в ЄС, коли в Сопоті паралельно із самітом Східного партнерства відбувся саміт фахівців з енергетичної сфери. Цього разу два дні поспіль у палатці неподалік стадіону проходить Експертний форум Варшавського саміту на тему «НАТО на захисті миру: 2016 рік і далі».

Сьогодні тут відбулася одна панель під назвою «Збереження миру, зміцнення свободи, правосуддя і безпеки у ширшому світі». Вона є цікавою для українців, оскільки було заявлено виступ Президента України Петра Порошенка, який, однак, вирішив відправити за себе  віце-прем’єр-міністра з питань євроатлантичної інтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе, яка, до речі, запізнилася. Також не відбувся завчасно оголошений організаторами виступ перед експертами народного депутата Надії Савченко.

Тим не менше ця панель була цікавою тим, що у ній узяли учать відомі експерти: директор Євразійського центру ім. Д. Патрічіу при Атлантичній раді США Джон Гербст, старший науковий співробітник британського королівського інституту міжнародних відносиниChatham House, програма досліджень Росії та Євразії, Джеймс Шерр.

Попереднього дня перед експертами виступали, про що вже писав «День», президент Польщі Анджей Дуда та генсек НАТО Єнс Столтенберг, а потім деякі інші глави держав та урядів країні - членів НАТО.

Тож виглядає дуже дивним ігнорування нашим президентом такого спілкування з експертами.

Голова комітету із закордонних справ парламенту Грузії Посол Тедо Джапарідзе на цій панелі дуже просто відповів на запитання, яким є пріоритет його країни: стати нормальною демократичною державою.

Тим часом Климпуш-Цинцадзе витратила майже десять хвилин, не розповівши чітко, якими є головні пріоритети України. Вона багато говорила про російську загрозу, чисельність російських збройних сил та озброєнь на Донбасі. Віце-прем’єр-міністр наголошувала на необхідності отримання Україною перспективи членства. За її словами, ненадання перспективи членства означає менше безпеки в цьому регіоні, і такі країни, як Грузія та Україна, стають легкими об’єктами агресії.

Вона запевнила, що реформи в країні не загальмували, однак не всі помітні так, як реформа поліції.

Віце-прем’єр-міністр слушно відзначила, що Україна має великий досвід ведення гібридної війни. І питання в тому, як це подати.

Джон Гербст коротко і чітко відзначив у своєму виступі, що НАТО не може використати статтю 5 для захисту України. Але він вважає, оскільки Україна є вразливою до тактики Росії з використання корупції у фінансових, безпекових і воєнних структурах, то Альянс повинен посилити надання допомоги у боротьбі з корупцією. НАТО повинно допомогти Україні в реформах, щоб вона стала сильною і привабливою для Заходу, а в безпековій сфері Альянс має надавати допомогу у тренуванні, а також надавати летальну зброю Україні і покарати Росію, якщо вона ескалує ситуацію на Донбасі.

Зі свого боку, Джеймс Шерр зазначив, що він не виключає можливості значної ескалації російської агресії на Донбасі. Він вважає помилкою позицію експертів, які думають, що Росія зупиниться, якщо в Україні підуть на компроміс з «ДНР» і  «ЛНР», і настав час для Києва прийняти Мінські умови у Верховній Раді. 

«Росію можна зупинити балансом сил на Донбасі, а не на західному кордоні України», - наголосив британський експерт.

«День» попросив Джона Гербста прокоментувати перший день саміту у Варшаві і заяву президента Польщі Анджея Дуди, що Варшавський саміт стане історичним.

- Справді, цей саміт може стати історичним. На ньому зроблено значно більше роботи, ніж на попередньому саміті у Вельсі, і він, зокрема, взявся за вирішення питання російської агресії. Вельский саміт був незначним кроком у вирішення цієї проблеми. Рішення ухвалити відправку чотирьох батальйонів в кожну балтійську країну і Польщу - на мою думку, це головний чинник стримування від провокацій.

 - Виступаючи на панелі, ви сказали, що Україна може направити своїх солдатів у батальйони, що будуть розміщатися в країнах Балтії. Це реально?

- Я не знаю, але це продемонструє, що Україна є серйозним партнером. Знову таки Україна має більше досвіду, ніж будь-яка країна у протистоянні російській агресії. І очевидно, що таку допомогу навряд чи хто інший може запропонувати.

- Що ви думаєте про заяву польського міністра оборони Антонія Мацеревича, який заявив напередодні саміту, що у Варшаві буде ухвалено рішення, яке змусить Росію перестати погрожувати Польщі, країнам Балтії і взагалі всім країнам у світі?

- Я думаю, що така можливість існує, але не скажу, що вона ймовірна. Проте навіть за останні чотири тижні заяви, які виходять із Москви, є значно менше войовничими. І зараз Кремль починає наступ очаруванням. І, можливо, у цьому сенсі міністр оборони Польщі мав рацію. Але я не можу цього точно стверджувати.

Сигналом на підтвердження цієї тези мають бути рішення, які буде ухвалено на цьому саміті.

- Зрозуміло, що відправлення батальйонів у країни Балтії є сильним стримуючим сигналом, а як щодо стримування російської агресії на Донбасі?

- На жаль, такої чіткої заяви тут не пролунає, ви не можете очікувати подібних обіцянок про «червону лінію» стосовно України. Тут має пролунати така заява, про яку я згадав зі сцени: якщо Росія розпочне, наприклад, ще одну велику атаку проти України, тоді НАТО запроваджує нові, сильніші санкції проти Росії, надає Україні «Джавеліни», іншу летальну зброю. Всі такі речі можливі, хоча я не очікую їх на цьому саміті. Але, можливо, ми можемо працювати над цими питаннями після цього заходу.

- До речі, можете розповісти про очікування від зустрічі Барака Обами та Петра Порошенка?

- На мою думку, така зустріч - це добре. Я вважаю, що на ній Порошенко говоритиме про реформи, про безпеку. І, зі свого боку, президент Обама зробить заяву на підтримку України і говоритиме з Порошенком про реформи. Український президент розповість про той позитив, якого досягнуто під час реформ. І, можливо, Обама скаже, що потрібно ще зробити. Зі свого боку, я очікую, що Порошенко проситиме більше підтримки, і Обама її надасть, але не в такому обсязі, про який просить український президент.

- Під час спільної заяви разом із держсекретарем США Джоном Керрі у Києві 7 липня Президент України Петро Порошенко заявив, що «ми продовжуємо наполягати на створенні міжнародного механізму деокупації півострова». Що ви думаєте про цю ідею?

- На мою думку, було б корисно щось робити в цьому дусі. Але я не є оптимістом з цього приводу. Проте це гарна ідея, інше питання - чи може вона бути досягнутою та реалізованою.

- Що ви думаєте про заяву Керрі на цій прес-конференції  стосовно того, що Порошенко не збирається подавати заявку на членство в НАТО?

- Це стандартна американська позиція. Ніхто не буде цим здивований. Враховуючи стан справ у НАТО, я розумію, чому він так сказав. Можливо, це добра порада, бо зараз просто неможливо розглядати це питання. Але очевидно, що НАТО багато у чому може допомогти Україні, але розмови про членство в НАТО чи ПДЧ - не дуже добра ідея.

- На цій панелі, у якій ви брали участь, спочатку був заявлений Петро Порошенко, і лише вчора повідомили, що його замінить віце-прем’єр-міністр з євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

- Так передбачалася участь президента, але цього не сталося.

- Не вважаєте, що президенту було б краще самому розповісти про досягнення?

- Це справді було б чудово. Можливо, у нього багато інших важливіших речей. І що стосується заяв віце-прем’єр-міністра про те, що реформи в Україні не загальмували. Це справді так. Реформи у вас відбуваються краще, ніж люди на Заході думають. І це правда. Ми хотіли б, щоб вони реалізувались швидше. Але послужний список реформ в Україні не такий поганий.

Що стосується адаптації збройних сил України до стандартів НАТО, то тут також ми хотіли б бачити більше прогресу, але ми помічаємо серйозні зусилля в цьому напрямі.

- Чи виключається візит президента Обами в Україну до кінця його терміну? Бо всі експерти одностайні, що це буде сильним сигналом підтримки України Сполученими Штатами.

- Це не виключається, але я не думаю, на жаль, що це імовірно.