Рахунок убивствам іноземних заручників відкрито
За його словами, це вбивство практично перекреслило результати війни в Чечні, а також усю дипломатичну роботу, яку він проводив, відвідуючи США, Велику Британію та інші країни, передає Інтерфакс. Єльцин закликає правоохоронні органи до більш жорсткої роботи з попередження захвату заручників.
Історія із захватом і вбивством британців Пітера Кеннеді, Даррела Хікі, Рудольфа Пейчі та новозеландця Стенлі Шона, які займалися встановленням системи телефонного стільникового зв’язку за контрактом із приватною фірмою «Чечентелеком», отримала широкий розголос у світі, бо вони були іноземцями й першими іноземними заручниками, яких було вбито в Чечні.
Лише минулого тижня звільнено представника президента Росії в Чечні Власова (деякі російські політики та коментатори вважають, що на цьому звільненні заробляв собі політичний капітал Березовський), перед тим — кількох російських військовослужбовців. За кількох викрадених у Чечні іноземців у свій час платилися величезні викупи (називали суми від кількох сот тисяч до кількох мільйонів доларів). Влітку стався випадок із викраденням та щасливим поверненням додому сина українського дипломата, за якого теж вимагали викуп. Скільки нині заручників чекають на свою долю в чеченському полоні — не знає ніхто.
Усе це свідчить перш за все про одне — ні Росія, яка вважає Чечню своєю територією, ні чеченська влада не контролюють ситуацію в цій кавказькій республіці. Нещодавно відомий російський правозахисник Сергій Ковальов у одному з інтерв’ю заявив, що результати війни Москви проти Чечні були прямо протилежні її цілям — сепаратизм там зріс, кримінальна ситуація лише погіршала, бізнес на викраденні людей процвітає, лояльність жителів до Москви — мінусова, чого не було до початку війни в грудні 1994 р.
Як заявив Масхадов, у випадку з британцями чеченські правоохоронні органи були готові вийти на слід злочинців та провести каральну операцію. Але злочинці, очевидно, відчули можливість силового розв’язання проблеми. Президент Чечні вважає, що вбивство іноземців було вигідно тим зовнішнім силам, які ведуть боротьбу за сфери впливу на Кавказі, та їхнім прибічникам у Чечні. Російські мас-медіа час від часу повідомляють, що деякі з колишніх польових командирів у Чечні, які тепер «заробляють» на викупі заручників, досить близькі до чеченських силових структур, тому визволення заручників часто стає неможливим. Та й система кровної спорідненості та гірських звичаїв у Чечні навряд чи може сприяти «декриміналізації» країни, особливо, коли вона стала однією з розмінних монет у боротьбі за владу в Росії.
Москва вкотре попереджає про небажаність несанкціонованого перебування іноземців (та й не лише іноземців) у Чечні. І факт залишається фактом: імідж Чечні — Давида, який переміг Голіафа у боротьбі за свою незалежність, — істотно підірвано. Імідж Росії в цілому — теж.
№237 10.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
