Раунд без «екзотичних результатів»

У Чехії минулими вихідними відбувся перший тур президентських виборів. Результати цих виборів — чехи вперше всенародно обирали президента — спростували прогнози соціологічних опитувань і кардинально поміняли розстановку політичних сил. Адже фаворитом був колишній прем’єр-міністр Ян Фішер, але він, несподівано для багатьох, так і не зміг потрапити в другий тур. З іншого боку, як і передбачалося, лідером президентських перегонів став кандидат лівих — колишній прем’єр-міністр Земан. За нього проголосували 24,21% виборців. А друге місце посів міністр закордонних справ правого уряду Карел Шварценберг. Соцопитування пророкували йому лише четверте місце, але він несподівано обійшов усіх суперників і з результатом 23,40% вийшов у другий тур. Слід зазначити, що Карел Шварценберг — міністр чинного уряду, який через непопулярні реформи стрімко втрачає авторитет. Обидва лідери президентських перегонів — люди похилого віку: Мілошу Земану — 68 років, Карелу Шварценбергу — 75. У першому турі брало участь 9 кандидатів у президенти.

Характерно, що Земан, дізнавшись, хто йому дістанеться у суперники, заявив: «Сьогодні очевидно, що боротьба за посаду президента в Чехії розгорнеться за тим же сценарієм, як, наприклад, у Франції, де у вирішальному раунді зійшлися кандидати від правих і лівих сил. Вибір був між Саркозі і Олландом».

Зі свого боку Шварценберг, який на радощах заспівав гімн, так охарактеризував свого суперника:

«Поза будь-яким сумнівом, Мілош Земан — професійний політик і колишній прем’єр-міністр. Це серйозний опонент. Однак я впевнений, що він представляє минуле, кінець 1990-х — початок 2000-х років».

Одному з кандидатів належить змінити на посаді чинного президента консерватора Вацлава Клауса, який перебуває при владі з 2003 року. На думку експертів, його відхід буде вітати багато хто в ЄС через скептичне ставлення Клауса до ідеї європейської інтеграції.

Сам Клаус негативно оцінив результати президентських виборів. «Ці вибори були найбільшим фіаско правих у посткомуністичній історії, що змушує мене страждати. Звичайно, це була жахлива поразка ODS, і ліві переважно виграють. Мені сумно, і я відчуваю, щось потрібно робити», — сказав Клаус. Справді, кандидат в президенти від цієї правої, заступник голови Сенату Пржемисл Соботка зайняв передостаннє місце в першому турі.

Разом з тим Клаус висловив задоволення, що перший раунд закінчився без «екзотичних результатів». І Земан, і Шварценберг знають, що означає президентська посада, додав він. Слід додати, що один з кандидатів — професор, художник і композитор Владімір Франц, тіло якого було на 90 відсотків укрито татуюванням. І він був найбільш упізнаваним серед дев’ятьох кандидатів.

Досить цікавий коментар щодо кандидатів, які вийшли у другий тур, дає чеська газета Pravo. За словами видання, «Земан прагне президентської посади, будучи жадібним до влади, і здійснює це навіть за рахунок непрозорого фінансування своєї виборчої кампанії. Це також пояснює, чому слід очікувати, що президентство Земана буде продовженням нинішнього президента Вацлава Клауса без самого Клауса».

З іншого боку, як пише Pravo, «Шварценберг говорить, що він готовий служити нації, що є казковим кітчем, хоча й не повністю порожнім. Шварценберг має великі заслуги за підтримку чеської свободи упродовж багатьох років до 1989 року і після, будучи главою першого посткомуністичного офісу президента Вацлава Гавела».

Однак, зауважує видання, і 68-річний Земан, і 75-річний Шварценберг є політиками старшого покоління, «дітьми 1990-х років». «Як таке можливо, що чеська політична сцена впродовж останніх 23 років не спромоглася на молоду особистість, яка заслуговує такої високої посади — президента?» — задається питанням Pravo. На думку видання, пояснення полягає в тому, що чеські політичні партії мають невелику кількість членів і функціонують на основі кумівства замість конкуренції. І навіть за гірших обставин компетентні люди не мають ніяких підстав іти в політику, їх утримує розуміння практики на чеській політичній сцені.

Зараз можна однозначно сказати, що наступним президентом Чехії стане «дитина 1990-х років», а хто саме це буде — лівий чи консерватор — дізнаємося 25 і 26 січня, коли відбудеться другий тур голосування. Разом з тим не слід перебільшувати значення посади президента Чеської Республіки, який має невеликі повноваження. Інша річ, своїм вибором чехи покажуть, кого вони вважають авторитетом у своїй країні.

«День» попросив прокоментувати результати першого туру президентських виборів у Чеській Республіці Романа ЙОХА, президента Громадянського інституту, Прага.

— Чеські громадяни відправили у другий раунд президентських виборів дві зовсім відмінні особистості. Мілош Земан представляє ліве крило, егалітаризм, секуляризм, соціалізм і просхідну європейську політику. Карл Шварценберг представляє праве крило, різноманітність, християнські традиції, персоналізм і прозахідну зовнішню політику. Однак обидва політики є проізраїльськими і проєвропейськими. Виборці матимуть справжній вибір, адже навіть темпераменти обох кандидатів є різними.

Земан був прем’єр-міністром у 1998—2002 роках, він є людиною минулого, але якщо його оберуть — також стане людиною майбутнього. Його сильним союзником був і досі є нинішній президент Чехії Вацлав Клаус (який відкрито підтримав Земана).

Щодо відносин із ЄС: між Шварценбергом і Земаном немає жодної, навіть дрібної різниці. Однак Земан, як і Клаус, є більш дружнім до Росії, Шварценберг — відповідно до США.

Клаус справді став символом корупції, особливо після того, як надав амністію багатьом корумпованим бізнесменам і мегазлодіям напередодні Нового року. І тому амністія ще більше зміцнила таку репутацію Клауса.