«Серйозна стіна перед російською агресією»
Юрій Щербак — про моральне та геополітичне значення статусу союзників
Поки Європа боїться визнати російську агресію в Україні, в США відкрито це обговорюють і готові допомогти Києву. Йдеться не лише про санкції, які вчора ухвалив Вашингтон проти низки російських компаній військово-промислового комплексу, а й про реальну матеріальну та технічну допомогу.
У травні в Конгресі США було зареєстровано закон щодо запобігання російської агресії в Україні та інших суверенних державах Європи та Євразії. Нині він пройшов два читання й чекає схвалення комітету сенату з міжнародних відносин.
Цей закон передбачає надання технічної військової допомоги Україні. Від різних видів озброєння, бронежилетів, засобів зв’язку до надувних човнів, броньованих автомобілів, протихімічного, протибіологічного та протитоксичного обладнання.
У документі США підтверджують свої зобов’язання перед Будапештським меморандумом 1994 року та нагадують про подібні обов’язки Росії, яка виступила разом із Америкою та Британією гарантом «незалежності, суверенітету територіальної цілісності та кордонів України».
Але, що найважливіше, — цей закон передбачає надання Україні, Грузії та Молдові статусу союзників США, попри те, що вони — не члени НАТО. Але для набуття цього, безперечно, важливого статусу потрібно відповідати трьом критеріям:
1) мати демократично обраний уряд, шляхом вільних та чесних виборів;
2) повністю співпрацювати зі США у питаннях загальної безпеки, включаючи боротьбу з тероризмом;
3) поважати політичні та юридичні права своїх громадян, зокрема їхнє право на демократичне обрання свого уряду.
Хоча в цьому документі й не міститься такого поняття, як «війна» на сході України, але американці рішуче називають дії Росії «агресією», а ситуацію з Кримом — «окупацією» та «анексією».
«Ми продовжуємо підтримувати український народ у їхній боротьбі за визначення власного майбутнього», — зазначив учора президент США Барак Обама. Він також додав, що Вашингтон й надалі допомагатиме Україні, щоб «захистити її територіальну цілісність, тому що — як і будь-який народ — українці заслуговують на право самостійно кувати свою долю».
Схоже, що незмінність курсу США зачіпає й президента Росії Володимира Путіна. Останній звинуватив Вашингтон у «достатньо агресивній» і «непрофесійній» зовнішній політиці. Хоча, як всі переконалися, те, що останніми місяцями говорять російські лідери, — стосується передусім їх самих... Заява Путіна про те, що Росія, як ніхто, зацікавлена у вирішення конфлікту в Україні... взагалі верх блюзнірства і цинізму.
Ми попросили екс-посла України в США, громадського діяча та публіциста Юрія ЩЕРБАКА прокоментувати останні ініціативи США — введення санкцій і закон проти російської агресії в Україні.
— Це надзвичайно добра позитивна новина, яка суттєво змінює геополітичну ситуацію в нашому регіоні. Конгрес США нарешті зробив дуже мудрий і серйозний крок, поставивши межі російській агресії й зарахувавши Україну, Молдову та Грузію до числа своїх союзників.
• Єдине застереження — це президент Обама. Він може заветувати цей закон, коли його буде остаточно прийнято, через страх перед Росією та її реакції.
Я зустрічався з одним високопоставленим чиновником із Вашингтона, який розповів мені, що там зростає невдоволення неефективною та нерішучою політикою Обами. На нього чиниться дуже великий тиск як з боку Державного департаменту та Конгресу США: не тільки республіканці, а й частина демократів невдоволені його політикою і тим, що CША перебувають у стані пасивного споглядання ситуації щодо агресивних дій Кремля.
— Що означає для України статус союзника США?
— Цим статусом можна обійти вимогу для України стати членом НАТО. Якщо навіть на території України й не буде задіяно війська США (в чому я дуже сумніваюся), це може відбутися й у перспективі, якщо буде погіршення ситуації й почнеться широкомасштабна агресія Росії проти України. Крім того, цей статус відкриває шлюзи для постачання в Україну зброї.
Нам треба думати про перспективу, готувати наші збройні сили.
• Перш за все, це — тренування пілотів на найновіших видах винищувачів, які можна буде взяти в лізинг (довгострокову оренду. — Ред.) у США. Це опанування нових видів зброї та переозброєння нашого війська. Це дуже серйозні справи, яких ми потребуємо з огляду на продовження російської агресії.
Сьогодні йде російсько-українська війна. Якщо політики побоюються оприлюднити цей факт, хоча всі знають про це, то громадська думка і ті, хто перебуває на лінії фронту, — прекрасно розуміють, заради чиїх інтересах ведеться війна. Фактично йде знищення Донбасу — промислового регіону України. Це — свідома політика з боку Росії. Всі бомбардування — не що інше, як війна на винищення (інфраструктури регіону. — Ред.).
• Таким чином, ухвалення цього документа, можливо, буде із запізненням, але воно суттєво зможе змінити ситуацію. Будемо сподіватися, що Обама під тиском громадської думки, політичних сил, які бачать, що США втрачають свої лідируючі позиції у світі, підпише цей закон і поставить серйозну стіну перед російською агресією.
— Яким чином, на вашу думку, може відреагувати на це Москва?
— Звичайно, сподіватися на раціональні дії Путіна ми не можемо. Те, що він робить — виходить за межі раціональних рішень. Ще дуже серйозна акція США, на яку ще не спромоглося керівництво ЄС — запровадження секторальних санкцій проти російських компаній, які очолюють люди Путіна і які творять олігархічно-державний капітал Росії та утворюють промисловий комплекс. Запровадження цих санкцій проти російських інституцій — дуже важливий крок, який через півроку матиме серйозні наслідки для російської економіки. Таким чином, Росія завдяки абсолютно авантюрним рішенням Путіна втяглася в дуже серйозний конфлікт у Європі, повинна замислитись над його продовженням або ж піти на примирення.
• Путін звинуватив в усьому США. Вершина лицемірства, коли він сказав, що ніхто, як Росія, так не зацікавлений у припиненні кровопролиття в Україні. Це при тому, що всі бачили кадри, зняті в Росії, як система «град» б’є по українській території...
Але тепер черга за Європою. Хоч вона й розширила санкції, але це далеко не те, що потрібно для того, щоб зупинити знавіснілого агресора. Якщо це не зупиниться — виявиться ефект доміно — ми не знаємо, в якому місті прорветься цей ланцюг.
Європейським лідерам уже давно потрібно прокинутися й перестати думати, що вони в повній безпеці і їх не обходить російська політика.
Росіяни можуть збурити ситуацію на Балканах. Але, звичайно, на першій лінії вогню стоять країни Балтії, які викликають агресивні наміри у Росії. Ситуація надзвичайно хитка й символічна для річниці Першої світової війни. На жаль, ми стоїмо на грані Третьої світової війни.
— Коли може бути ухвалено цей закон про взаємодопомогу?
— Знаючи процедуру в США, це може тривати певний час — до осені. Зараз Конгрес на канікулах, і навряд чи можна очікувати форсованого проходження цих речей. До того ж, складно сказати, в якій стадії перебуває цей закон. Хоч він уже і пройшов два читання, але існує низка складних процедур та поправок. Проте восени його таки можуть ухвалити. За цей час Росія має період для роздумів над тим, що станеться, якщо цей закон буде ухвалено.
— Яке реальне значення цей закон матиме для України?
— За цим законом Україна стає союзником США. Це означає приблизно те саме, що було під час Другої світової війни 1940 року, коли Великобританія вела війну проти Німеччини, яку підтримував Сталін. Радянський Союз постачав матеріали й підтримував агресію гітлерівської Німеччини. Але США, ще не воюючи проти Німеччини, оголосили Великобританію своїм союзником і почали широкомасштабне постачання зброї й надавати допомогу Британії.
Така велика й відповідальна країна, як США, не оголошує так просто три країни своїми союзниками.
Тим самим вони проводять межу: це — наші союзники, і ми не дозволимо їх знищувати, окупувати і змінювати їхні кордони. Цей закон має велике, моральне та геополітичне значення.
• Що таке союзницькі відносини? Це дуже тісна співпраця збройних сил, розвідок, контррозвідок. Це — дуже серйозний крок із координації своїх зусиль. Якщо якась країна не схоче відповідати цим критеріям — цей статус не буде проголошено.
США не нав’язують свого союзництва, а пропонують партнерство і союзницькі відносини. Справа кожної країни — прийняти чи відкинути їх. У цій ситуації Україна повинна негайно послати дуже серйозний політичний сигнал і прийняти це. Було б добре, якби Верховна Рада ухвалила документ, який вітає ініціативу Конгресу, і тим самим довести, що ми дуже зацікавлені в такому статусі.
— А як ви ще прокоментуєте новину про те, що Посольство Литви в Україні виконуватиме «контактну функцію» посольства НАТО?
— Це ще один коридор важливих зв’язків. Представництво НАТО не має таких серйозних повноважень, хоч до певного часу воно абсолютно нормально відповідало нашим відносинам з НАТО. Але сьогодні, коли склалася загрозлива ситуація і ми стоїмо на порозі вторгнення російських збройних сил, повинен існувати надійний, захищений канал зв’язку, який поєднуватиме нас із НАТО. Тож ця ініціатива — абсолютно нормальна.