Швеція збільшує витрати на оборону

Уже сьомий день шведські Військово-Морські сили намагаються виявити невідомий підводний об’єкт біля берегів Стокгольма. У неділю контр-адмірал Андерс Гренстад навіть продемонстрував журналістам нечітке фото, на якому можна побачити об’єкт, знятий з великої відстані. У зв’язку з недостатньою якістю світлини немає можливості визначити приналежність цього корабля, — підкреслив Гренстад.

А вже через два дні після безуспішних пошуків Верховний Головнокомандувач збройних сил генерал Сверкер Горансон заявив, що головна мета цієї операції — «послати дуже чіткий сигнал, що Швеція та її збройні сили є дієспроможними й готові діяти (йдеться про невідомий об’єкт, який  порушує наші кордони)». Він також додав, що мета в даний момент  — змусити об’єкт піднятися на поверхню, навіть якщо для цього буде потрібно застосувати збройну силу.

Разом із тим генерал зізнався, що субмарини «надто складно» виявляти, й  Швеції ніколи не вдавалось у минулому їх відстежити й затримати. Як і будь-кому іншому,  додав він.  

Справді, як зазначають оглядачі, у 1980-х і на початку 1990-х — десятиліття полювання на російські підводні човни — Швеції ніколи не вдавалося спіймати жодної субмарини, за винятком 1981 року, коли човен U137  сів на дно за декілька миль від найбільшої військово-морської бази, викликавши дипломатичне протистояння з колишнім СРСР.

Хоча досі об’єкт залишається невпізнаним, більшість оглядачів вважають, що це російська субмарина. Російська сторона, як зазвичай, виступила із заявою-запереченням присутності її човна в цьому регіоні. Шведський дослідник російських методів ведення війни в Королівському коледжі Лондона — Оскар Йонссон — вважає, що «на знімку об’єкт виглядає схожим на «Тритон» у момент перебування на поверхні, але цього мало для точного визначення типу човна».

Але залишається питання, що цей підводний човен робить чи робив у шведських територіальних водах. Експерт із Шведської королівської академії наук Йохан Вікторін в інтерв’ю The Local сказав, що для цього існує три можливості. По-перше, вони можуть складати підводну карту, щоб можна були проходити в цих водах у разі воєнних дій. По-друге, вони можуть установлювати обладнання, наприклад, датчики, які могли б відстежувати або спостерігати за нашими підрозділами в цій області. І по-третє, вони, можливо, також розвідували наші (оборонні) системи,  сказав він.

Оглядачі зазначають, що Швеція не дуже готова була до цієї ситуації з пошуком човна, в якому задіяно 200 осіб і чимало гумових човнів. Як сказав «Дню» молодший науковий дослідник, який співпрацює зі Шведським інститутом міжнародних справ, Інгмар УЛДБЕРГ, «Швеція не готова до воєнного конфлікту, але ми готові виявляти й запобігати порушенням, спрямованим проти нас. За останні 20 років Швеція фокусувалася не на територіальній обороні, а здебільшого — на участі в міжнародних операціях під егідою ООН та НАТО в Афганістані. Що стосується загроз, які виходять з Росії, то, по-перше, Швеція протистоятиме їм завдяки співпраці з Фінляндією, а також країнами-членами НАТО. По-друге, завдяки посиленню оборонних спроможностей Швеції та, зокрема, налагодженню виробництва наших субмарин».

Схоже, новий шведський уряд робить правильні висновки з цього інциденту з невідомим підводним об’єктом. Зокрема прем’єр-міністр Стефан Льофвен пообіцяв збільшити фінансування на оборону й врахувати це в бюджеті, який подаватиметься в парламент сьогодні. До речі, витрати на оборону в Швеції на даний момент становлять 1,2 відсотка ВВП. «Ми погодилися на широкій основі серед багатьох шведський партій у парламенті, що нам потрібно посилити наші спроможності. Я маю на увазі — виділити більше ресурсів на оборону», — заявив він під час візиту до Таллінна.