Перейти до основного вмісту

Світ свободи vs Cвіт брехні

Як на безпековій конференції у Мюнхені обговорювали конфлікт на Донбасі
08 лютого, 09:29
Фото Reuters

Вчорашні дебати на Мюнхенській конференції з безпеки, особливо в рамках панелі «Конфлікт в Україні та європейська безпека» продемонстрували, що світ розколовся на дві частини. Причому переважна більшість учасників, які, умовно кажучи, представляють світ свободи, виступила на підтримку України у її протистоянні з російською агресією. Росія, яку в Мюнхені традиційно представляв міністр закордонних справ Сергій Лавров і голова комітету у міжнародних справах Ради Федерації Костянтин Косачов, опинилась в ізоляції, і представляли світ брехні. 

БАНДЕРА І ШУХЕВИЧ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МАЙДАНУ ЛАВРОВИМ

Обидва російські представники відверто брехали і заперечували причетність Росії до кризи на Донбасі. Вони виправдовували анексію Криму, як реалізацію націй на самовизначення. Лавров узагалі заявив, що референдуму по Косово і приєднанню Східної Німеччини не було, чим викликав сміх у залі. Обидва росіянина наголошували, що криза в Україні має внутрішній характер і викликана несприйняттям мешканцями східних областей перевороту в Києві в лютому минулого року. Косачов дійшов до того, що в Росії декілька мільйонів біженців з Донбасу, хоча насправді в Україні – 1 млн. біженців з цього регіону, включаючи біженців з Криму, а в Росії за офіційними даними лише 700 тис. біженців з Донбасу.   

І вражало те, що і Лавров, і Косачов не давали відповіді на конкретні запитання. Наприклад британський журналіст Едвард Лукас запитував, чому російські бомбардувальними небезпечно наближаються до пасажирських літаків, виключають транспондери, що робить літак невидимим. Головний редактор газети Die Zeit професор, доктор Йозеф Йоффе вислухавши скарги Лаврова на американців, запитав: "Якщо у вас проблеми зі США, чому ви змушуєте Україну розплачуватись, відібрали в неї територію?". А Лавров, зазначивши, що в тих спотворені погляди, починав розповідати свою інтерпретацію «перевороту», який стався на початку минулого року в Києві і те, як мирне населення Донбасу страждає від української армії. 

Косачов же почав звинувачувати українську владу у тому, що змушувала всіх говорити українською мовою, запровадила свято на честь Бандери і Шухевича, які виступали проти цілісності Польщі. На що Сікорський, який був свідком підписання відомих домовленостей між Януковичем і опозицією, зазначив, що йому також не подобається, що героями Росії є Дзержинський, Ленін. Іншими словами, Росія продовжує жити у своїй реальності, яку формує державне пропагандистське телебачення. 

МЕРКЕЛЬ НАГАДАЛИ ВИСЛІВ ВІЛЬГЕЛЬМА ВЕЛИКОГО

Закликала дивитися реальності у вічі канцлер Німеччини Меркель, яка у своєму виступі наголосила, що кордони в Європі не мають бути порушеними і народи мають визначати право на своє майбутнє. 

Попри те, що Німеччина поставляє озброєння в Ірак та Афганістан, Меркель твердо заперечує постачання озброєнь Україні. Вона вважає, що немає військового вирішення конфлікту в Україні. Збільшення поставок зброї в Україні збільшить кровопролиття. Сер Малкольм Ріфкінд нагадав канцлеру слова Фрідріха Великого: «дипломатія без зброї - це те ж саме, що музика без інструментів» і запитав, як можна примусити Путіна до миру, який займає вигідну позицію у конфлікті. «Я на 100% впевнена, що наші принципи будуть домінувати. Ніхто не знав, що холодна війна закінчиться, але вона закінчилась», - відповіла вона. 

Президент Естонії Томас Ільвес звернув увагу Меркель на те, українська армія має набагато застаре озброєння, ніж Росія, і наголосив на тому, що дипломатія зазнає провалу, якщо ми не дамо Україні зброю. На що канцлер відповіла, що у неї великі сумніви, що поставки більшої кількості зброї допоможуть. І тут питання, додала вона, в тому, на що спроможна демократія. 

А якщо сюди додати те, що Меркель не довіряє Путіну в тому, що він буде виконувати домовленості, то як можна покладати надію лише на дипломатію.

Таку позицію Меркель влучно охарактеризував Лешек Бальцерович, який написав у Twitter: «Німеччина і Франція не хочуть зміцнювати оборонні можливості України, щоб не збільшувати кровопролиття. А хіба кров погано озброєних українців не рахується?»

У цьому плані більш конструктивною була позиція американських представників, особливо сенаторів, які одностайно виступають за надання Україні озброєнь. Американський сенатор Ліндсей Грехем висловив незгоду з позицією канцлера. «Вона не бачить те, що озброєння тих, хто готовий битися за свою свободу, може поліпшити ситуацію. А я бачу, як це може поліпшити ситуацію. Це підвищить витрати російського втручання, і люди дізнаються, що боротьба за свободу - це не порожні слова», - наголосив Грехем. 

На його думку, «нічого не зміниться в Україні, поки аналіз витрат не зміниться для тих, хто намагається знищити цю демократію, що бореться».

БАЙДЕН ПРО ВИБІР ПУТІНА І ЗАГРОЗИ ДЛЯ ЄВРОПИ

Офіційну точку зору американської адміністрації на конференції висловив віце-президент США Джозеф Байден, який змусив аудиторію чекати майже годину. Свій виступ він традиційно почав з напівжарту, сказавши: "Я хотів би сказати, що декілька телефонних розмов вирішили проблеми, але це не так". 

Він зробив комплімент Старому Світу, двічі повторивши, Європа є наріжним каменем співпраці США у світі. І за аналогією з відомою, тепер невдалою політикою перезавантаження - reset, Байден наголосив, що зараз потрібна політика підтвердження - Reassert Європи, об’єднаної, вільної, процвітаючої. 

Нагадавши, що було зроблено США і Заходом щодо налагодження співпраці з Росією, щоб вона стала процвітаючою країною, він зазначив, що, на жаль, Путін обрав інший шлях, внутрішніх репресій, агресії щодо свого сусіда. В результаті світ став гіршим. Відтак наш фокус, наголосив віце-президент,  має полягати в підтвердженні  свободи, стабільності, не порушенні кордонів, запереченні сфер впливу. 

На думку Байдена, існує три загрози для Європи. По-перше, спроба підірвати суверенітет України. По-друге, корупція і, по-третє, використання енергоресурсів, як інструменту тиску. І ці загрози якраз йдуть з боку Росії, яка порушила всі міжнародні норми, і широко використовує корупцію та енергоресурси для впливу на Європу.  

Відтак віце-президент вважає, що найрозумнішою політикою протистояти Росії, є, по-перше, підтримка України, по-друге, боротьба з корупцією, по-третє, посилення енергетичної безпеки. 

З іншого боку Байден наголосив: "Президент Путін має зробити простий чіткий вибір: забратися з України, або зазнати подальшої ізоляції та економічної плати на батьківщині. Віце-президент також зазначив, враховуючи нещодавню історію Росії,  що США будуть судити Москву за її дії, а не слова. «Не говоріть нам, покажіть нам. Дуже довго за розмовами йшли танки, а лідери сепаратистів підпорядковані Путіну», - підкреслив він. 

ЄВРОПА ПОВИННА САМА ПИСАТИ ІСТОРІЮ, ІНАКШЕ РОСІЯ ЗРОБИТЬ ЦЕ ЗА НЕЇ

Слід зазначити, що на цьогорічні конференції вперше відбулась панель за участю чотирьох президентів: Болгарії, Литви, України та Фінляндії. Петро Порошенко у своєму виступі нагадав, що 20 років тому Україна відмовилася від ядерного потенціалу в обмін на гарантії і сьогодні має право на отримання оборонного озброєння нелетального характеру для захисту територіальної цілісності. За словами президента, відсутність оборонного потенціалу викликає агресивні дії проти України. Він наголосив, що основою врегулювання мають стати Мінські домовленості – усі 12 пунктів повинні бути виконані. І за таких умов можливий справжній мир, сказав Порошенко, зазначивши, що не буде вести ніяких переговорів з лідерами терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», а також не збирається визнавати нову лінію розмежування, як на цьому наполягає Москва. 

Оскільки на попередніх панелях російські представники говорили, що Росія не відправляє свої солдат на Донбас, Порошенко продемонстрував паспорти та воєнні квитки російських солдат.  

Український лідер запропонував ухвалити нову європейську хартію відповідальності, у якій мають бути прописані чіткі механізми покарання тих, хто порушує територіальну цілісність. Торкаючись питання реформ, Порошенко наголосив, що для українського уряду війна не є приводом не робити реформи. І найвищим пріоритетом, додав він, є боротьба з корупцією. За його словами, за тиждень буде призначено директора антикорупційного бюро. Він також висловив сподівання, що на саміті Східного партнерства у Ризі буде названо дату введення безвізового режиму з ЄС. 

Президент Литви Даля Грибаускайте, яка відкрито називає Росію агресором, на противагу Меркель не боїться поставляти озброєння Україні. Виступаючи після Порошенка, вона сказала, що її уряд робить усе, щоб допомогти Україні. Разом з тим вона вважає, що треба дати шанс дипломатії Меркель, але при цьому ми повинні знати, з ким маємо справу і повинні підтримати Україну. Підтримуючи Україну, ми підтримуємо себе. 

Цікавим був виступ президента Болгарії  Росен Плевнелієв, який зазначив, що перед стоїть три виклики. По-перше, це холодний мир, коли ми бачимо, що з минулого повертається ментальність   холодної війни, сфери впливів. По-друге, це зв’язок інтеграції та глобалізації. І Росія повстала проти глобалізації, її економіка ніколи не адаптувалась до глобалізації. Натомість Росія використовує енергетичну зброю замість того, щоб розвивати нові технологічні галузі. І більше того, зазначив болгарський президент, як можна пояснити таке, що ваш сусід може заборонити вам стати членом ЄС, що є у випадку Росії. І по-третє, для Європи важливо писати свою історію, якщо ми не пишемо її, то Росія буде зробить це за нас. 

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ДЕБАТИ ПРО ПЛАН ПУТІНА В УКРАЇНІ 

Модератор панелі Джейн Харман, президент Міжнародного центру науковців імені Вудро Вільсона запитала президентів, яка мета Путіна в Україні. Президент Фінляндії Саулі Нііністо сказав, що навряд чи хто знає, яка справжня мета Путіна. Скоріше за все, він хоче зберегти Україну не стабільною і чекає можливості зробити щось нове. Не думаю, що у нього є логічний план. Як тільки українська армія домагається успіху в обороні, з Росії надходять нові конвої для дестабілізації, - зазначив Нііністо.  

Грибаускайте вважає, що у Путіна немає реального плану, і реагує на слабкість. Він демонструє тип лідера, орієнтованого не на будівництво, а руйнування. Ми маємо це зрозуміти і заявити, що не будемо цього терпіти. 

На думку Плевнелієва, Путін хоче не допустити того, щоб Україна стала новою Польщею. Болгарський президент нагадав, що 25 років тому Польща була біднішою за Україну. Але після падіння комуністичних режимів країни пішли різними шляхами. Польща здійснила сміливі реформи і забезпечила верховенство права, тоді як Україна віддала перевагу російській олігархічній моделі.

Порошенко вважає, що навряд чи існує чіткий план, який можна передбачити. З іншого боку, він зазначив, що у Путіна є стратегічна мета збудувати російський мир, де всі питання будуть вирішуватися у Москві.

Український президент розповів про свій план, який полягає в тому, що українці мають право захищатись, вимагати демократичних свобод, реформ, безпеки. 

"Понад 75% українців хочуть, щоб Україна була членом ЄС. Ми хочемо єдності світу, ЄС, цивілізованого світу, солідарності з Україною. Ми переживемо цей складний період і через шість років Україна отримає перспективу членства в ЄС", - висловив переконання Порошенко. 

У це хочеться вірити, але зараз головне завдання для України - зупинити російську агресію і викинути сепаратистів та російських солдат з важким озброєнням з нашої території. Іншими словами, будь-якою ціною реалізувати Мінські домовленості і для цього як згадувалось раніше потрібно використати як дипломатію і зброю, без якої поки що дипломатія є безсилою. І зрозуміло, важливо зберегти єдність позиції ЄС, світу щодо російської агресії, і звісно, провадити реформи, щоб отримати кошти, які врай необхідні для нашої країни, щоб відновити економіку. І саме такого результату українців перш за все очікують від обраної влади. 

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати