Те, що ми робимо сьогодні, визначатиме завтра

Після кожної катастрофічної події люди схильні думати, що світ ніколи не залишиться таким самим. Цього разу правдою є те, що світ певним чином має змінитися. Світова історія наповнена такими поворотними віхами, які майже завжди болючі. Протягом років нас попереджали, що пандемія може бути настільки катастрофічною. Частину людства, яка живе у період жорстоких війн, криз, чутливості до епідемій, розпаду держав та зубожіння людей, можна пробачити за те, що вони думають, що гірше не буде. Ті, хто живе у мирних процвітаючих регіонах, можуть думати, що їм нічого не зашкодить і що їхня доля — залишатися успішними. Однак пандемія така, як вона є, і жодне суспільство, жодна людина не можуть сподіватися залишитися поза зоною досяжності смертоносного вірусу. Таким чином, ми дистанціюємося від інших людей, від благ соціальної взаємодії. Інфекція досягла всі континенти, крім Антарктиди, кількість заражених наближається до мільйона і поза сумніву перевищить цю цифру (на 9 квітня кількість заражених коронавірусом у світі перевищила 1,5 млн осіб. — Ред.); більше ніж третина людства одержала вказівку знаходитися вдома, і до шокуючої кількості всіх тих, чиї життя вже було втрачено, додасться велика кількість інших. Економічні наслідки цієї пандемії також будуть страшними і можуть бути довгостроковими. Вплив на хрупкість держав, на політику та безпеку неодмінно завдасть проблеми для урядів в усьому світі. Ми ще не побачили світло в кінці цього тунелю, і ми не можемо чекати на нього. Зараз настав момент для роздумів, а також і для дій керівництва держав.

Глобальну систему було зруйновано ще до того, як людство було вражено коронавірусом. Ми назвали цей порядок денний «світом, у якому більше п’яти країн», маючи на увазі застарілий склад Ради безпеки ООН, але ми не зупиняємось на цьому. Будучи країною, змушеною стикатися з нескінченними конфліктами та зубожінням людей у безпосередній близькості, а також приймати найбільшу кількість біженців у світі, ми знали, що система не працює. У 2008 році, коли світ був вражений економічною пандемією, «велика двадцятка» змогла дати відчуття напрямку руху, і таким чином забезпечити стабільність нестійкій світовій економіці. Тоді система спрацювала, але у великій мірі завдяки відносно новому глобальному гравцю. Цього разу ми також повинні підготуватися до подібного значного економічного ефекту, а також забезпечити роботу системи навіть коли ми здійснимо необхідні кроки та зробимо зміни.

Головним пріоритетом є захист здоров’я та безпеки людей від COVID-19. Ми підтримуємо своєчасну заяву «великої двадцятки», у якій лідери зобов’язалися солідарно діяти у боротьбі з пандемією та захищати світову економіку та торгівлю без обмежень. Продовження угод SWAP було одним з важливих заходів, узгоджених «великою двадцяткою». Ми задоволені тим, що нашу пропозицію щодо створення Координаційної групи високопосадовців було прийнято «великою двадцяткою», оскільки нам треба здійснювати тісну координацію з таких питань, як управління кордонами та репатріація громадян. Я вдячний Канаді за те, що вона представила перші ідеї щодо її модальності. «Велика двадцятка» знову доводить, що вона є вірним форматом у глобальному кризовому управлінні.

Багато країн, включаючи Туреччину, також вживають сильних індивідуальних заходів. Однак індивідуальних зусиль буде недостатньо. Глобальний виклик вимагає глобальної відповіді, перш за все на фронті здоров’я людей, а потім в економіці, а у більш відділеній перспективі у реформуванні глобальних інституцій та шляхів їх підтримки з боку країн. Відповідні міжнародні інституції повинні взяти на себе ефективну роль у фінансовій підтримці та наданні медичного обладнання. Зараз ще більш важливими є захист слабких громад, нелегальних мігрантів та біженців, а також підтримка країн, які їх приймають. Глобальні мережі постачання та перевезення вантажів повинні безперешкодно працювати. Санкції як непродуманий політичний інструмент треба оцінювати з гуманітарної точки зору. Багато санкцій, включаючи ті, що спрямовані проти Ірану, завдають шкоди не лише іранському народу, але й його сусідам. Під час пандемії такий ризик навіть збільшується. Розвинені і найменш розвинені країни, особливо в Африці, не повинні залишатися позаду.

Наріжна тема у настільки потрібній глобальній відповіді є закінчення конфліктів, які тягнуть за собою дуже тяжкі наслідки для людей, екосистем, економіки та нашої свідомості. Тому ми закликаємо світове співтовариство зупинити всі конфлікти, припинити військові дії та щиро шукати діалогу та примирення, включаючи і Близький Схід. Геополітичні змагання та політичні конфлікти мають мало сенсу, коли світ бореться за своє здоров’я і знає, що страждають всі. Цей заклик не повинен залишитися поза увагою, якщо всі ми скористаємося моментом, щоб підтримати його в усьому світі.

Нинішнє покоління лідерів фактично визначає майбутній світовий порядок тими рішеннями, які вони приймають сьогодні стосовно пандемії. Насіння, яке ми сіємо сьогодні, незабаром повернеться до нас як повноцінна реальність. Реальність глобальної системи, що базується на правилах, мережа дієвих стабільних національних держав, які є стійкими та відповідальними, економіки, які не нікого не залишають позаду і приносять користь усім, які підтримуються орієнтованими на досягнення мети міжнародними організаціями і фокусуються на добробуті людей незалежно від їх національності, віри або раси,— все це може бути досяжним. Це тому, що альтернативні пошуки не мають сенсу і навіть шкодять суспільному благу. Таким чином, незважаючи на біль, що завдає ця пандемія, вона може мати позитивні наслідки, якщо ми зробимо свій вибір саме так. Залишайтеся вдома і в безпеці.

Стаття передана «Дню» Посольством Туреччині в Україні. Оригінал англійською мовою розміщено на офіційному сайті МЗС Туреччини