Тривожний час чиновників

Великим людям в російській столиці не позаздриш. Спочатку всіх мучила невизначеність кандидатури наступника Володимира Путіна. З грудня минулого року з цим покінчено, кандидат визначений і до його формального обрання залишилося менше трьох тижнів. Але нервова обстановка у високих кабінетах залишилася. Проблему двоглавості російської влади не розв’язано і після останньої промови на розширеному засіданні Держради нинішнього президента і майбутнього прем’єр- міністра вона ще більше загострилася. Дехто вже записав кремлівського главу в «кульгаві качки». Своїм виступом він твердо дав зрозуміти: «Не дочекаєтесь!». Оприлюднений ним самим «План Путіна» намічено до 2020 р. Легко підрахувати, що з 12 майбутніх років близько 8 можуть припасти на нове його ж президентство. Зачекати треба усього лише 4 роки правління наступника.

Старе гасло про кадри набуває нині особливої ваги. З одного боку 4 роки термін і не такий вже великий, але з другого — звільнити з роботи можуть за 15 хвилин. Поки хто з ким і за кого залишається абсолютно незрозумілим. Про людей Медвєдєва говорити не доводиться. Вони якщо і є, то далеко від найважливіших постів. У той же час розставляння креатур Путіна триває з неослабною енергією. При цьому планують істотні зміни у складі відомств. Природно, що про кадри не забудуть.

Першим потрапило під роздачу колишнє відомство Германа Грефа — Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Про це говорили ще у вересні минулого року, коли прем’єром став Віктор Зубков. Проте руки дійшли тільки зараз. Співробітники Міністерства отримали, як кажуть у Москві, «гірчичники» — повідомлення про звільнення в зв’язку з реорганізацією. Хоча віце-прем’єр Сергій Наришкін заявив, що реорганізації МЕРТ до президентських виборів не буде, проте три заступники міністра вже звільнилися. Підігріваються чутки про ліквідацію МЕРТ і введенням його глави Ельвіри Набіулліної до ради директорів «Газпрому», хоча формально вона замінила колишнього главу свого відомства Германа Грефа.

Знов набуло актуальності питання про нового столичного градоначальника. Восени минулого року Путін дозволив Юрію Лужкову побути московським мером до розв’язання проблеми ошуканих пайовиків — московський аналог київського «Еліта-центру». Поки до розв’язання проблеми далеко, а чутки про нові призначення вже йдуть столицею. Частіше за все серед головних кандидатів називають нинішнього главу адміністрації президента Росії Сергія Собяніна. Серед інших згадують віце-прем’єра уряду Росії Сергія Наришкіна, керуючого справами президента Володимира Кожина, помічника президента Ігоря Шувалова. Проте в оточенні Юрія Лужкова найбільш імовірним кандидатом все-таки вважають Сергія Собяніна. Хоча посада московського градоначальника дуже важлива, але всі чудово розуміють, що це тільки початок довгого ланцюжку перестановок і призначень у вищих ешелонах російської влади. Якщо Сергій Собянін буде «кинутий на Москву», то найбільш імовірною кандидатурою на пост керівника адміністрації президента стає Владислав Сурков. Опосередковано це підтверджує формений донос, опублікований в газеті «Вечерняя Москва» 31 січня поточного року під дуже знайомим і за часом не таким вже віддаленим заголовком: «Яких помилок Сурков припустився на парламентських виборах». Лужкова набагато більше влаштувало б, якщо замість нього був призначений Володимир Кожин, який ніби має давні контакти зі столичним мером. Однак, як писала «Независимая газета», «Логіка призначення Собяніна мером Москви цілком зрозуміла — він був дійсно хорошим губернатором у Тюмені. Собянін сильний апаратник, незважаючи на те, що дуже обережний, і він усю цю команду лужковську досить добре зачистить». При цьому про нове місце роботи Юрія Лужкова нічого не відомо. Можливо, йому запропонують пост президента Торговельно-промислової палати Росії.

Зрозуміло, що питання про майбутнього керівника адміністрації російського президента є ключовим. Власне, Владислав Сурков ним вже фактично є. Після того як Сергій Собянін формально пішов у відпустку, щоб очолити передвиборчий штаб Дмитра Медвєдєва, Сурков із заступників став виконуючим обов’язки. Його першими заступниками називають помічників президента Сергія Приходька і Олександра Абрамова. Чутки про те, що саме Сурков може очолити адміністрацію майбутнього президента, ходили до того, як Медвєдєв був названий наступником. До позитиву цього кандидата потрібно зарахувати досить натягнуті стосунки з майбутнім президентом. Це повинно дозволити Володимиру Путіну тримати під контролем діяльність майбутнього президента.

Не залишаться без уваги і спецслужби. Уже давно кажуть, що перебувати на посаді нинішнього директора ФСБ Миколі Патрушеву залишилося лічені дні. Досить гучно про це заговорили після конфлікту спецслужб, що вийшов назовні у вигляді відомого листа голови Федеральної служби з контролю за обiгом наркотичних засобів і психотропних речовин (ФСКН) Віктора Черкесова в газету «Коммерсант» восени минулого року. Тоді президент автора листа покартав, але підвищив у посаді. І тоді ж про Патрушева заговорили як про кульгаву качку. Одночасно з’явилася інформація про можливе реформування спецслужб. За однією з версій буде створено одну велику «контору» типу КДБ. І їй доручать усе: від контррозвідки до контролю за обiгом наркотиків. Очолить велике спеціальне відомство Віктор Черкесов. За іншим варіантом передбачаються не такі масштабні зміни в структурі, в основному в кадрах. Тут дедалі більше говорять про те, що Патрушева змінить нинішній міністр внутрішніх справ Рашид Нургалієв. Проте такий поворот в його кар’єрі може і не відбутися. Кремль дедалі більше стурбований кандидатурою майбутнього президента Татарстану. У Казані дуже багато кажуть, що бабая (дідуся) Мейтімера Шаймієва змінить саме Рашид Нургалієв.

Формально всі призначення почнуться тільки після виборів. Але чиновники чекати біля моря погоди не збираються. Дехто вже починає шукати шляхи до майбутнього президента, а інші активно шукають нове місце роботи. Принаймні відомий «кремлівський соловейко» — голова Фонду ефективної політики Гліб Павловський йде з програми «Реальная политика», яку він вів iз жовтня 2005 р. на каналі НТВ. Одіозна передача мала надто низький рейтинг, але її зберігали в ефірі, підкреслюючи особливе, некомерційне положення. Нині приходять інші часи, і Павловський заздалегідь відходить на підготовлені позиції. Найімовірніше, цим справа не обмежиться, як i з ним, так і з іншими.