У Києві підсумували результати саміту НАТО

Висновки XXIX-го брюссельського саміту НАТО для України підбили на прес-брифінгу, організованому Посольством Литви та Представництвом Альянсу.

ДОМОВЛЕННОСТІ СОЮЗНИКІВ

Директор Центру інформації та документації НАТО Барбора МАРОНКОВА ознайомила присутніх з кількома ключовими рішеннями, ухваленими впродовж двох днів у столиці Бельгії. По-перше, Альянс, працюватиме над посиленням безпеки та стримування. По-друге, він посилить боротьбу з тероризмом. По-третє, союзники домовилися розподілити тягар видатків на безпеку більш чесно. Зокрема, було прийнято нову ініціативу «Чотири по тридцять»: зобов’язання до 2020 року мати 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадрилей і 30 бойових кораблів, готових до розгортання протягом 30 днів чи менше «будь-де на нашій союзницькій території». Маронкова також заявила, що Альянс збільшить персонал на понад 1200 людей і створює два нових командних центри у США та Німеччині. «Це гарантує, що ми маємо правильні сили в правильних місцях в правильний час», - сказала вона. Крім того, НАТО відкриє новий Центр кібероперацій. Щодо домовленості союзників більш справедливо розподіляти витрати на оборону Барбора Маронкова зазначила: «Це стосується не лише самого по собі покриття витрат на оборону, а того, як ми використовуємо гроші на модернізацію, покупку сучасного обладнання, інвестування у правильні можливості, внески в місії та операції НАТО».

ЗАЯВИ ЩОДО УКРАЇНИ

На ключові заяви щодо нашої держави звернув увагу  голова Представництва НАТО в Україні, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Александер ВІННІКОВ. Він пояснив, що спільне засідання за участю Грузії та України фокусувалося на трьох темах: безпекова ситуація всередині і навколо України, прогрес у безпекових реформах, співпраця. Ось головні заяви:

- НАТО повторило тверду підтримку суверенітету та територіальній цілісності України та Грузії, їх суверенному праву вирішувати власний зовнішньополітичний курс та майбутнє без зовнішнього втручання.

- Союзники дуже чітко вказали, що не визнають і не будуть визнавати незаконну анексію Криму Росією, засудили порушення прав людини, дискримінаційні практики на півострові.

- Альянс закликав Росію надати доступ на окупований півострів для міжнародних моніторингових організацій і звільнити українських в’язнів і заручників, утримуваних у Криму, Росії та територіях східної України.

- Лідери засудили будівництво та часткове відкриття мосту через Керченську протоку.

- Лідери країн Альянсу вважають, що ситуація на Сході залишається «серйозною», а щодня стаються численні порушення режиму припинення вогню та прав людини.

- Альянс повторив підтримку Мінських угод, як єдиного шляху до миру та закликав усі сторони імплементувати свої зобов’язання «з особливою відповідальністю на Росії в цьому відношенні».

- Альянс наголосив на підтримці роботи місії ОБСЄ.

- Було обговорено перспективи можливої місії ООН на Донбасі по всій території конфлікту.

- Альянс підтвердив свою політику відкритих дверей і актуальність рішення бухарестського саміту НАТО 2008 року, що Україна та Грузія стануть членами організації.

- Щоб стати ближчою до НАТО фокус України має бути на подальших реформах. Альянс вітає ухвалення закону про нацбезпеку та продовжить підтримувати процес реформ, надаючи поради, тренування та обладнання.

- Глави держави та урядів підтвердили, що цінують внески України до операції в Косово, сили реагування та рішення нашої країни збільшити внесок до місії НАТО в Афганістані.

ПОГЛЯД КИЄВА

«Для нас було надзвичайно важливим сигналом те, що Альянс визнає Україну, як частину Євроатлантичної спільноти, - заявив начальник Управління з питань співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олексій ГЕНЧЕВ і додав: - Це говорить про те, що Україна не тільки на паперах, а й у стратегічному баченні, на вищому керівному рівні країн-членів Альянсу вже є не тільки партнером, є частиною цієї спільноти». За його словами, українська делегація на чолі з главою держави у своїх очікуваннях та роботі досягла максимальних результатів. «Головним позитивним сигналом саміту для України є визнання країнами Альянсу того, що Україна в майбутньому стане членом НАТО, поновлює результати саміту в Бухаресті 2008 року», - підсумував Генчев.

УГОРСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ

За запитання «Дня», чому інструменти НАТО дозволяють одній країні блокувати засідання Альянсу з приводу питань, що її не стосуються, і що робитиме НАТО, якщо Угорщина буде в подальшому блокувати засідання Комісії Україна-НАТО Александер Вінніков зазначив, що Альянс має одне головне правило, що діє з дня його заснування: всі рішення приймаються консенсусом. «Це означає, що будь-який союзник може не погодитися з рішенням, і відтак рішення не буде прийняте. Важливо прийти до консенсусу, хоча як ми бачимо це й складно, але коли ми до нього приходимо, позиція є навіть сильнішою, адже її підтримують усі союзники», - пояснив він. За його словами, ні в чиїх інтересах не є продовжувати ситуацію, за якої діалог на високому рівні в рамках Комісії Україна-НАТО є  заблокованим через двосторонні непорозуміння, тому Альянс закликає обидві країни знайти вихід з глухого кута та вирішити їхні непорозуміння. Вінніков додав, що в НАТО вважають зобов’язання України імплементувати рекомендації Венеційської комісії способом вирішити цю ситуацію. Крім того, має тривати діалог між Києвом і Будапештом на високому рівні. «І звичайно, щодо будь-яких рішень, що стосуються національних меншин, треба консультуватися з цими нацменшинами, і це принцип міжнародного права», - підсумував Александер Вінніков.