У Молдові теж був свій «Мороз»

На перший погляд, Молдова взяла приклад із України й пішла її шляхом, тобто шляхом позачергових виборів. Днями президент Молдови Владімір Воронін оголосив дострокові вибори парламенту. Це при тому, що останні вибори відбулися зовсім недавно — 5 квітня. На них переконливу перемогу здобула Партія комуністів Республіки Молдова, набравши 49,48% голосів. Вибори президента, якого обирає парламент, перший раз проводилися 20 травня. Всі комуністи, яких у парламенті більшість, віддали свої голоси за Зінаїду Гречану — вона набрала 60 голосів, але їй не вистачило одного голосу. На других виборах 3 червня сталася така сама ситуація. В обох випадках опозиційні партії участі у голосуванні не брали.

Але є суттєва різниця між нашими країнами. Президент Ющенко свого часу призначив вибори через те, що керівна на той час більшість намагалася прикупити депутатів, аби створити конституційну більшість. А в Молдові це сталося через те, що більшість не прикуповувала депутатів, а лише не змогла двічі вибрати Президента країни.

Постає питання: що ж це за опозиція в них така непідкупна? Просто «гвозди бы делать из этих людей — крепче бы не было в мире гвоздей». Та насправді Молдова теж мала прототип Олександра Мороза, який після позаминулих виборів парламенту був прикуплений своїми злісними опонентами комуністами. Коли після позаминулих парламентських виборів комуністам не вистачало голосів для обрання Вороніна президентом, то вони зуміли домовитися з Християнсько-демократичною народною партією. Вона віддала свої голоси за президента Вороніна. А комуністи в свою чергу проголосували за обрання голови християнських демократів Юрія Рошку віце-спікером парламенту. Тоді головний християнський демократ зазнав шаленої критики, був звинувачений у зраді.

В результаті очолювана Юрієм Рошку ХДНП не подолала прохідний бар’єр і опинилася поза межами парламенту. Певне, інші партійні діячі добре засвоїли цей приклад і вже не демонструють свою безпринципність так відверто. Тому комуністам і не вдалося залучити їхні голоси за свого кандидата в президенти.

Чи вдасться комуністам 29 липня повторити свій вражаючий успіх? Це залежить від того, як суспільство сприйняло події після минулих виборів, коли учасники акцій протесту 7 квітня розгромили будинок парламенту й частково резиденції президента. Опозиція звинувачувала владу у тому, що вона свідомо організувала ці діяння. Влада до того ж відзначилася тим, що брутально поводилася з молоддю — багатьох молодих людей заарештували після гучних акцій протесту і вживали щодо заарештованих тортури. Втім, більш-менш об’єктивно висвітлюють події лише телеканали, котрі покривають Кишинів. На решті території країни домінує державне телебачення, яке «правильно» формує точку зору в інтересах влади.