У Рамбуйє домовилися. Про що?

Отже, силових акцій НАТО проти Югославії не буде, принаймні в найближчі три тижні. Але, власне, ніякої узгодженої позиції сторони так і не виробили. Домовилися лише про те, що Косово отримає «справжню автономію» — до компетенції місцевого уряду буде передано практично всі питання життя провінції, — лише грошова система, армія та охорона кордонів залишаються у віданні Белграда.

Парадоксально, що жодна з делегацій конфліктуючих сторін не поставила своїх підписів під підсумковим документом. Албанці пообіцяли зробити це за два тижні, попередньо «порадившись із народом Косово». Серби ж не обіцяли навіть цього. Белград і далі не дає згоди ввести до провінції озброєних іноземних миротворців — під прапором ані НАТО, ані ОБСЄ — і вимагає гарантій, що плебісцит, на якому б ставилося питання про незалежність Косово, не буде проведено ніколи.

Албанці ж у обох спірних питаннях займають протилежну позицію. Контактна група обрала «середню» позицію — миротворців вивести, але плебісцит не проводити.

Оцінити результати конференції в Рамбуйє можна буде лише через кілька днів чи тижнів. Якщо ця, хоч і неповна, домовленість призведе до припинення збройного протистояння в багатостраждальній провінції — це означатиме велику дипломатичну перемогу США та їхніх союзників, і навряд чи хтось зважиться дорікати їм за погрози застосувати силу. Якщо кров литиметься і далі — вся «велика гра» почнеться спочатку.