Угорці не послухали правих

Проведення референдумів щодо приєднання до ЄС відноситься до однієї з обов’язкових умов для країн-кандидатів. Негативний результат під час подібних плебісцитів може створити проблеми для властей по просуванню держави в ЄС. Своє «так» європейській інтеграції вже висловили Словенія і Мальта. Утім, мальтійський досвід показав, що думка населення не є вердиктом, яким не можуть знехтувати власті. Річ у тім, що опозиційна Лейбористська партія Мальти пообіцяла у разі перемоги на виборах не підписувати документ про вступ до ЄС. Лідер лейбористів Альфред Сант заявив, що приєднання Мальти до Союзу загрожує її національним інтересам. Правда, мальтійським опозиціонерам не вдасться втілити свого наміру, оскільки на виборах минулої суботи перемогу отримала правляча Націоналістична партія, лідер якої Едді Фенек Адамі пообіцяв підписати завтра угоду про вступ до ЄС.

Не без проблем далося «так» приєднанню до Союзу угорському керівництву. Населення Угорщини було незадоволене кількома поступками, на які пішов уряд країни заради вступу до ЄС. Угорські праві стверджують, що євроінтеграція позначиться на доходах представників середнього бізнесу, оскільки власність країни потрапить під повний контроль західного капіталу. Однак населення не піддалося погрозам радикалів: 83,8% угорців висловилися за вступ до ЄС. Правда, явка виборців була лише 45,6%, що нижче від необхідних 50%, але це не впливає на законність результатів референдуму, оскільки більше двох мільйонів угорських громадян відповіли на запитання референдуму позитивно.

До кінця року референдуми про приєднання мають відбутися ще в семи країнах. У Словаччині свою волю висловить населення 16 травня, в Литві — 10 травня, в Польщі — 8 червня, в Чехії — 15 червня, Естонії — 14 вересня, Латвії — 20 вересня. Керівники грецької частини Кіпру мають підписати угоду про приєднання уже завтра. Офіційно країни-апліканти мають стати членами ЄС 1 травня 2004 року.