В очікуванні санкцій

Англія та США запровадили новий пакет санкцій проти Росії, спровокований різаниною в Бучі та інших звільнених містах Київщини. Євросоюз готується запровадити аналогічний пакет. Але наскільки він буде ефективним? Найдалі поки що пішло Сполучене Королівство, яке заборонило весь імпорт російського вугілля та нафти до кінця 2022 року й обіцяло вжити заходів проти олігархів та ключових стратегічних галузей російської економіки. Самі собою такого роду заходи непогані, проте вони не можуть паралізувати російські військові зусилля в Україні. Під санкціями Англії опинилися співвласник "Новатека" та "Сібура" Леонід Міхельсон, голова АК "АЛРОСА" Сергій Іванов, голова правління Газпромбанку Андрій Акімов, керівник "Газпром нафти" Олександр Дюков, засновник "ФосАгро" Андрій Гур'єв-старший, основний бенефіціар "Акрону" В'ячеслав Кантор, гендиректор "КАМАЗ" Сергій Когогін.

Євросоюз також має намір запровадити ембарго на імпорт російського вугілля. Російським суднам хочуть заборонити заходження до європейських портів, а також перевезення автомобільним транспортом товарів до Росії. Винятки будуть зроблені для товарів першої потреби. США наклали санкції на Ощадбанк та його найбільший приватний банк Альфа-Банк, і разом із попередніми фінансовими санкціями повністю заблокували понад дві третини банківського сектора Росії. У Євросоюзі також мають намір накласти санкції на Ощадбанк та Альфа-Банк. У Білому домі також оголосили про заборону будь-яких нових інвестицій в економіку Росії. Обмеження мають стосуватися і приватних осіб, зокрема дочок Путіна. За даними ЗМІ, їх звати Марія Воронцова та Катерина Тихонова. У США вважають, що вони можуть зберігати активи Володимира Путіна. У Євросоюзі хочуть запровадити санкції проти голови Сбербанку Германа Грефа, Олега Дерипаски, Бориса Ротенберга та ще кількох близьких до Кремля бізнесменів Американці вже запровадили санкції проти людини № 2 у російському керівництві Дмитра Медведєва. Останній щойно оголосив справжню програму ліквідації українців як нації: «Для розлюднення Росії і її максимального очорнення оскаженілий звір із нацбатів і тероборони готовий мимохідь убити власних мирних жителів. Усе тому, що глибинне українство, підживлюване антиросійською отрутою і брехнею з приводу своєї ідентичності, – це і є один великий фейк. Цього явища ніколи не було в історії. І зараз не існує... Президент Росії Володимир Путін твердо поставив за мету демілітаризацію та денацифікацію України. Ці складні завдання не виконуються миттєво. І вони вирішуватимуться не лише на полях битв. Змінити криваву та сповнену брехливих міфів свідомість частини нинішніх українців – найважливіша мета. Мета в ім'я спокою майбутніх поколінь самих українців та можливості нарешті розбудувати відкриту Євразію – від Лісабона до Владивостока». Саме для такого «промивання мізків» частину українців з окупованих територій силоміць вивозять до Росії. Тому українцям зараз справді доводиться боротися не на життя, а на смерть за своє існування як єдиної нації. І у цій боротьбі вони не можуть не перемогти.

Нині під американськими санкціями перебувають понад 140 олігархів та їхніх сімей, а також 400 російських урядовців. Усе це добре і виглядає переконливо, але занадто мало. Зокрема, санкційних обмежень поки що не зазнали ймовірна коханка Путіна Аліна Кабаєва, яка проживає нині у Швейцарії, а також інша ймовірна коханка Путіна Світлана Кривоногих. Але санкції проти людей з оточення Путіна, які навіть мають солідні статки, - це не більше ніж шпилькові уколи. Поки не буде повноцінного ембарго Євросоюзу на російські енергоносії, Путін зможе фінансувати війну проти України. Так, таке ембарго буде дуже болісним не лише для Росії, а й для цілої низки держав Євросоюзу, однак інакше агресію проти України не зупинити. Поки що ж справа обмежується болючими для Кремля, але не смертельними антиросійськими санкціями. Проте держави Євросоюзу мають усвідомлювати, що шпильковими уколами не можна змусити Путіна припинити війну. І чим довше триває російська агресія, тим більшими будуть європейські витрати на утримання українських біженців, а також на військову, фінансову та гуманітарну допомогу Україні. І якщо війна в Україні затягнеться (а поки що немає жодних ознак її швидкого припинення), ці витрати можуть зрівнятися з можливими збитками держав Євросоюзу від антиросійського енергетичного ембарго. Так, для європейців таке ембарго буде дуже тяжким. Проте їхні страждання все одно не можна порівняти з стражданнями українців, які гинуть від російських бомб і ракет.

Але наразі п'ятий пакет санкцій проти Росії Євросоюзу погодити не вдалося. І причина в тому, що не всі держави ЄС готові підтримати вугільне ембарго проти Росії. Деякі з них наполягають на тому, щоби під обмеження не потрапили чинні контракти з постачання вугілля. Усе це відбувається в умовах, коли російська агресія проти України триває, а світ вразили кадри вбивств мирних жителів у Бучі та інших населених пунктах України, звільнених від російської окупації. Тим часом, ембарго на російське вугілля, що загрожує скоротити російський експорт приблизно на 10 млрд доларів, так само як і заборона на експорт до Росії сучасних технологій приблизно на таку ж суму, разом з подальшими обмеженнями на російський банківський сектор не є розв’язанням проблеми припинення російської. агресії та відновлення хоча б довоєнного статус-кво. Щоб змусити Володимира Путіна припинити агресію проти України, необхідно негайно зупинити експорт російської нафти й газу. Це змусить європейців неабияк затягнути паски, проте ці жертви тьмяніють порівняно зі стражданнями українців, які після кадрів злочинів у Бучі та інших звільнених українських містах стали помітними в усьому світі. І після цієї трагедії, як цілком справедливо заявив радник Офісу президента України Олексій Арестович, для європейців уже не можна більше говорити про нейтральну позицію щодо нинішньої російсько-української війни. Він наголосив, що «після Бучі та Бородянки ти або борешся з цим, або ти в цьому береш участь, жодних проміжних варіантів не залишилося, жодної нейтральної позиції не залишилося». Але, розвиваючи цю думку далі, слід визнати, що жодні домовленості за участю Росії про нейтральний статус України після того, як розкрилися страшні військові злочини на тимчасово окупованій території України, більше неможливі. І це розуміють не лише в Україні, а й у Росії.

Тепер Путін, на відміну від деяких європейських політиків, усвідомлює, що ніякого компромісу щодо України досягти не вдасться, і йому доведеться йти до кінця. А кінцем може бути або перемога, або поразка, причому поразка для Путіна означатиме з високою ймовірністю втрату влади. Тому Європі та Америці не варто тішити себе ілюзіями з цього приводу. Війна України з Росією може тривати ще довго, і нічиєю вона, на превеликий жаль, закінчитися не може. Поразка ж України в цій війні означатиме фактичну поразку всієї західної християнської цивілізації. Ставки надто великі. І щоб зупинити Путіна, якого давно вже не може зупинити внутрішньоросійська опозиція, потрібно якнайшвидше запроваджувати санкції, здатні паралізувати військові зусилля Росії, якщо НАТО поки не готове запровадити безпольотну зону над Україною та зупинити війну військовими засобами. Сценарій затяжної війни для України є небажаним, оскільки тривалий збройний конфлікт може поставити під сумнів готовність держав Заходу надавати допомогу Україні навіть у нинішньому обсязі. Тому максимальний санкційний тиск на Росію Заходу необхідно чинити саме зараз.