Вадим РАБИНОВИЧ: «Українські олігархи такі самі, як російські, тільки без грошей»
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19990703/4119-3-2.jpg)
Заборона на в'їзд в Україну терміном на 5 років для громадянина Ізраїлю, а водночас, за оцінками багатьох політиків, одного з найвпливовіших українських олігархів Вадима Рабиновича стала однією з головних тем минулого тижня. Як сам Рабинович дивиться на цю проблему? Це стало темою інтерв'ю, яке він дав українській службі Бі-Бі-Сі, яке ми з певними скороченнями передруковуємо.
— Мені сказали, що мене не впустять до України, якщо я дійсно скоїв економічні протиправні дії. Але, напевне, краще мені пред'явити якесь звинувачення. попросити мене приїхати до України та відповісти. Це я пропоную. А так це виходить дуже смішно.
— Вадима Рабиновича часто в Україні називають одним з «олігархів» — себто, невеликого кола людей, політично, фінансово та медіально дуже впливових. Хоча експерти не мають спільної думки, чи є нинішня українська політична система системою олігархічних груп, або ж — як часто пише опозиційна преса — системою політико-фінансових кланів. Як би там не було, Вадима Рабиновича за впливом в Україні часто порівнюють з Борисом Березовським, вельми впливовою в Росії постаттю. Як сам пан Рабинович ставиться до паралелі Рабинович — Березовський?
— Я не люблю, коли мене порівнюють з Березовським. Причому, чесне слово, відверто не люблю. Знаєте, є така українсько- російська система порівнянь, то тоді вже я більше був би схожий на Гусинського, але набагато менший. Бо наші олігархи такі самі, як і російські, тільки без грошей. Я взагалі не розумію слова «олігархи». Я в Україні бізнесів серйозних практично не маю. Я там втрачаю в десять разів більше, аніж заробляю. Я інвестую в Україну. Але кожного ранку я прокидаюсь і всім розповідаю, що я не верблюд. Півдня у мене йде на те, щоби розказувати, що я не торгую тим-то й тим-то, не продаю те-то й те-то, що не не пов'язаний з таким-то й таким-то.
— Вадим Рабинович раніше мав певне — хоча і непряме відношення до телеканалу «1+1», проте минулого року телеканал відійшов від нього. Проте у пана Рабиновича залишилися інші мас-медіа, через які його відносять до з найвпливовіших людей в мас-медіальному просторі України. Так, зокрема, Вадим Рабинович принаймні має нині відношення — пряме чи опосередковане — до телекомпанії «Ера», яка мовить на Першому національному телеканалі України, до радіостанції «Нова» та тижневика «Столичные Новости». Через заборону на п'ять років на в'їзд до України — чи можуть бути проблеми з засобами масової інформації та бізнес- структурами, відношення до яких має Вадим Рабинович. Який його особистий прогноз?
— Мене попередили учора ввечері, що якщо я проведу прес-конференцію, то в усіх моїх структурах будуть тотальні перевірки, закриття. Що вам сказати — давайте подивимося. Я запитав у журналістів своїх, хлопців, що зі мною працюють, — вони кажуть — давайте, у нас нічого, тобто порушень, немає... Я розумію, що в наступні три- чотири дні будуть придумувати, що я ранком п'ю кров християнських немовлят. Але, знаєте, ну не можна все життя от так жити! Я і сам не дисидент, повірте мені. Причому дуже навіть не дисидент. Але бувають такі моменти, що треба піднятися з колін.
— За однією з версій, що нині є дуже поширеними серед політичної української еліти, незадоволення Вадимом Рабиновичем з боку якоїсь частини української влади сталося через те, що він — начебто — в розмовах із зарубіжними дипломатами, акредитованими в Україні, в різний час приписував собі зупинку українсько-іранського контракту на постачання турбін для атомної станції в іранському Бушері, про те, що йому, нібито, вдалося зупинити постачання озброєнь до Ірану. А також нещодавно партії української важкої зброї до Югославії під час недавньої військової напруги та бойових дій на Балканах. Чи правда це?
— Ви знаєте, я про себе багато читав у цьому плані. Я бесідую з сотнями людей на різні теми, але я собі не міг приписати таке, хоча, чесно кажучи, пишався б, якби мені вдалося хоча б на одну годину відсунути війну. Але, на жаль, такої радості мені ніхто не надав. Я нікому не говорив, що я перервав якусь угоду і за це дайте мені сто доларів або сто фунтів. Це якась параноя, я взагалі до кінця не розумію, про що мова.
— Нещодавно ще одним заступником голови Ради безпеки та оборони України було призначено Зиновія Кулика — колишнього президента Національної телевізійної компанії України. Багато українських засобів масової інформації писали про Зиновія Кулика як людину та політика, близького до Вадима Рабиновича. Також були коментарі — вже після призначення пана Кулика до Ради безпеки та оборони — про те, що призначення певною мірою послабить впливовість секретаря Ради Володимира Горбуліна, а також і про те, що через пана Кулика свій вплив посилив пан Рабинович. Наскільки впливає на Раду безпеки пан Рабинович і чи є, так би мовити, його людиною Зиновій Кулик?
— Ви знаєте, моїх людей в Раді безпеки немає. Там у Горбуліна три заступники, і з усіма ними я підтримую достатньо добрі стосунки... Хоча б тому, що один з них відповідає за національні відносини взагалі. Я знайомий із Зиновієм Володимировичем, бо він працює в засобах масової інформації, а я в них працюю багато років. Я вважаю, що напряму — це занадто прямолінійно все пов'язувати. Хоча я не виключаю, що в голові людей, які є більш досвідченими в апаратних іграх, аніж я, такі ідеї народжуються.
— Чи пов'язує пан Рабинович, впливовий український бізнесмен та один з медіа-магнатів, заборону на в'їзд до України йому на п'ять років з президентською кампанією та наступними виборами президента України, що мають відбутися восени? Тоді якою є — і чи є взагалі у справі заборони на в'їзд до України — роль Президента Леоніда Кучми, про добрі зв'язки з яким раніше неодноразово говорив Вадим Рабинович? Кого буде підтримувати Вадим Рабинович фінансово та медіально на виборах? Як пан Рабинович ставиться до президента Кучми?
— Я гадаю, що Кучма не потребує моєї підтримки чи непідтримки. Я справді в це питання не повинен втручатися. Я громадянин Ізраїлю. Я сьогодні прилітаю в Україну — тобто прилітав в Україну — з ізраїльським паспортом. Я думаю, що не випадково це сталося за відсутності Президента. Йому довгий час вдавалося зберігати паритетну ситуацію. Я дуже добре ставлюся до нині діючого Президента України по одній простій причині. Коли ви подивитеся на спектр усіх інших кандидатів... то якщо — не приведи Господи, переможе хтось інший, ми будемо мати комуністичну країну. Від мене очікували, що я стану в ряди тих, хто, поїхавши з України на день чи на місяць — я ще не знаю!.. — почне брудом обливати країну — цього не буде! Це моя батьківщина і чудова країна. А те, що вона має тимчасові труднощі, то їх буде подолано. І якщо б я мав змогу кинути свій голос на виборах, то я б кинув за Кучму з однієї простої причини, що всі інші варіанти — це просто катастрофа .
ДО РЕЧІ
Якщо Рабинович, за словами головного редактора газети «Столичные новости» Володимира Кацмана, вважає основною причиною заборони на свій в'їзд в Україну «непорозуміння» з секретарем Ради національної безпеки та оборони України Володимиром Горбуліним, то той навпаки заперечує існування будь-якої ворожнечі.
«Я погано уявляю собі ситуацію, в якій у секретаря РНБО може бути особистий конфлікт з якимось іноземним громадянином», — заявив Горбулін в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна. Він відмовився коментувати звинувачення, висунуті на його адресу Рабиновичем: прагнення монополізувати фінансові потоки, спроби впливати на засоби масової інформації й намагання підкорити собі єврейський рух в Україні, усунувши звідти Рабиновича.
Випуск газети №:
№119, (1999)Рубрика
День Планети