«Великий день для України і Європи»

Сьогодні в Брюсселі відбулася історична подія. Три країни: Україна, Грузія  і Молдова підписали угоди про асоціації з Європейським Союзом. «Це – великий день для Європи і це поворотний момент відкритих амбітних відносин і ще один етап співпраці між трьома країнами» - зазначив президент Ради ЄС Герман Ван Ромпей у своєму виступі, відкриваючи офіційну церемонію підписання цих документів.  

«У Києві люди віддали свої життя за тісні зв’язки з ЄС, і ми цього не забудемо. Сильні політичні та економічні відносини принесуть стабільність і заможність усьому Європейському континенту. Така співпраця базується на спільних цінностях – демократії, правах людини, основних свободах та верховенстві права», - сказав Ромпей. Він також заявив про повну підтримку країн-підписантів - України, Молдови та Грузії - з боку ЄС та визнання їхньої територіальної цілісності.

Президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу також зазначив: «Це - історичний день для трьох країн, ЄС, для всієї Європи, це визнання прогресу і рішучості України, Грузії і Молдови у намаганні наблизитися до ЄС». За його словами, це найбільш амбітна угода, яку ЄС підписував з будь-якими країнами. Він також наголосив, що «це початок подорожі, в яку ЄС вирушає з цими трьома країнами».

 
Зі свого боку Президент України Петро Порошенко теж назвав великим днем підписання угоди про асоціацію, до якого Україна йшла 7 років. «Це великий день після незалежності, історичний та орієнтований на майбутнє», наголосив він.

Порошенко висловив переконання в тому, що ратифікація Угоди про асоціацію пройде в Україні дуже швидко. Він також зробив заявку на майбутнє членство України в ЄС, на що дає право 49 стаття лісабонського договору.

«Підписуючи Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна як європейська держава, яка має ті самі цінності, – верховенство закону та свободи, наголошує на майбутньому членстві України в ЄС. Угода про асоціацію – це інструмент підготовки до майбутнього приєднання. Коли Україна буде готова, вона приєднається до ЄС”, - сказав Порошенко. І до речі, підписав він угоду ручкою, яка була видана учасникам і гостям саміту у Вільнюсі.

Провідний науковий співробітник Московського центру Карнегі Лілія Шевцова на своій сторінці у Facebook так прокоментувала значення підписання угоди про асоціацію: «Найголовніше - це підписання Грузією, Молдовою та Україною Угод про Асоціацію в повному обсязі. Ці угоди переводять дані держави в новий статус - держав "Європейського вибору". Грузія і Україна дуже дорого заплатили за цей статус. А Україна продовжує платити. Тепер починається найголовніше - наповнити вибір змістом. Але щоб Україна могла почати свої реформи, Захід повинен зробити ще один крок: гарантувати її територіальну цілісність або принаймні допомогти українцям її забезпечити. Інакше Асоціація перетворюється на символічний жест ...»

Британський аналітик STANDARD BANK PLC Тімоті Еш теж вважає цю угоду знаковою, яка буде трансформаційною. За його словами, хоча Порошенко зазначив, що Україна прагне до членства в ЄС, але це довгострокова мета – щонайменше 10-15 років і то невідомо чи це станеться.

Еш зазначає, Україна є реалістом, розуміє, що політика в ЄС міняється і спрямована проти подальшого розширення, а в країнах-членах ЄС зростає націоналізм. «Але, як у випадку Туреччини процес євроінтеграції/асоціації є більш важливим, ніж кінцевий результат. Процес трансформує Україну, надавши ключовий якір для реформ через ухвалення зведення законів ЄС (acquis communitaire) - це дозволить Україні адаптуватися до ключових європейських цінностей, в тому числі верховенства закону, демократії і ринкової економіки. Це те, за що виступав Майдан на демонстраціях», - зазначив аналітик.

Цікавим є його зауваження стосовно того, що на диво багато людей  на Заході стверджували, що ЄС був неправий, змушуючи Україну вибирати між Сходом і Заходом і тому несе відповідальність за подальші події (насильства) в Україні. Вони також стверджують, що Україна виграє від розташування між Сходом і Заходом як канал для торгівлі між ними.

«Я не можу більше погоджуватись з цим, це просто наївно:

По-перше, Україна обіймає цю позицію - міст між Сходом і Заходом - протягом останніх 23 років незалежності, яка виявилась повністю провальною. Це був не «міст», а насправді «нічия земля» між Сходом і Заходом, де не діяло верховенство права і тіньові олігархічні інтереси грабували національне багатство, яке належало населенню. Простіше кажучи, статус-кво України працював для небагатьох.
Це призвело до подій на Майдані, і не зусилля ЄС змусити Україну зробити вибір. Наприкінці минулого року у населення увірвався терпець і воно відповіло на європейські покликання.

По-друге, Україна упродовж 23 років є суверенною, незалежною державою і має право на самовизначення. Опитування громадської думки показують, що дві третини населення зараз виступають за європейську інтеграцію, а не східну орієнтацію, яка передбачає членство в Євразійському союзі. Якщо це вибір України, то, безумовно, вона має право на це, а не бути об’єктом тиску з боку Росії, і як виявилось,  - прямого вторгнення через кордон з Росією», - наголосив Еш.

За його словами, підписання угоди про асоціацію та всеохопної та поглибленої зони вільної торгівлі (DCFTA) у довгостроковій перспективі принесе  
значні вигоди України з точки зору торговельного доступу та розвитку, соціальної, політичної та інституційної трансформації. У короткостроковій перспективі безперечно будуть втрати. Ймовірно, як Росія дала зрозуміти, вона цілком може застосувати контрзаходи в галузі торгівлі – і вже оголосила програму імпортозаміщення поставок з України і Заходу. Оскільки майже третину українського експорту орієнтовано на російський ринок, це може бути дуже руйнівним - зокрема, для Південно-Східної Україні, яка має найбільшу торговельну орієнтацію на Росію.

Аналітик нагадав, що з подібними проблемами, фактично з повномасштабною торговельною блокадою, зіткнулась Грузія після російсько-грузинської війни в 2008 році. Але вона вижила і навіть процвітала. Тому що насправді дії Росії згуртували грузинський народ за далекосяжні програми реформ, які спричинили трансформаційні зміни, які залишились навіть після поразки президента Саакашвілі. Особливо це стосується успішної боротьби з повсюдною корупцією. 
Технічно багато аспектів DCFTA застосовується після підписання частини Угоди в березні. Однак дія цього тимчасового формату завершується в листопаді. Тому буде важливим до цієї дати усунути різні адміністративні/правові перешкоди.

По-перше, зазначає пан Еш, після підписання угоди її має ратифікувати Верховна Ради. Як відомо, Порошенко обіцяє якнайшвидшу ратифікацію, а це якраз буде ключовим тестом міцної парламентської підтримки для правлячої коаліції, і, можливо, шанс для опозиційної Партії регіонів перегрупуватися. Однак, враховуючи зміни національних настроїв у країні, будь-які такі дії загальмувати європейську інтеграцію можуть стати похоронним дзвоном для Партії регіонів як політичного руху;


По-друге, ратифікаційні грамоти повинні бути здані на зберігання в Раду міністрів в Брюсселі;

По-третє, повідомлення ЄС про завершення своїх процедур щодо тимчасового застосування DCFTA, мабуть, простий адміністративної крок -  до офіційної ратифікації парламентами 28 країн-членів ЄС та Європейського парламенту;

По-четверте, тимчасове застосування DCFTA (дата набрання чинності угоди) станеться у перший день другого місяця після дати отримання Депозитарієм зазначених вище документів. 
Для того, щоб уникнути правової розбіжності, дата щодо тимчасового застосування має припадати до 1 листопада 2014 року, оскільки це дата, коли закінчується дія автономних торговельних заходів, узгоджених у березні. По суті це означає, що ці кроки мають бути завершені до кінця вересня.

Тому, вважає пан Еш, акцент зараз треба робити на тому, щоб Верховна Рада ратифікувала цю угоду до літніх канікул. Тож адміністрація Порошенка скоріше за все наполягатиме на тому, що угоду було ратифіковано наступного місяця.

Ратифікація парламентами країн-членів ЄС, а також Європейським парламентом може зайняти два роки. Але треба звернути увагу на те, що основну частину положень угоди можна застосувати до того часу на тимчасовій основі після підписання. Це випливає з рішення держав-членів та Європарламенту ще у вересні/жовтні 2013 року, напередодні саміту у Вільнюсі. Однак не всі положення угоди застосовуватимуться на тимчасовій основі. Наприклад, деякі в галузі юстиції вимагають повної ратифікації парламентами держав-членів. DCFTA буде повністю застосовуватися, окрім галузі прав інтелектуальної власності.

Британський аналітик вважає, що зараз ніщо не може завадити угоді про асоціацію, навіть якщо Росія намагається використовувати важелі, щоб гальмувати ратифікацію в парламентах країн-членів ЄС, і, можливо, в новому складі Європарламенту - основна частина умови угоди набуде чинності. Підписавши угоду про асоціацію, Україна стала на європейський шлях.