«Відповіддю на російську агресію має бути цілковита єдність з боку ЄС»
Порошенко — про головне очікування України від переговорів у Брюсселі з найвищими посадовцями
Президент України Петро Порошенко, завершуючи спільну прес-конференцію з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером, закликав: не чекаючи 1 вересня, негайно припинити вогонь на Донбасі. Нагадаємо, спецпредставник ОБСЄ у контактній групі Мартін Сайдік після засідання у Мінську запропонував припинити вогонь із 1 вересня і тим самим забезпечити стале припинення вогню на лінії зіткнення впродовж першого навчального тижня.
«Чому ми маємо чекати цілий тиждень до припинення вогню? Це є пряме зобов’язання російської сторони. З нашого боку ми припинили вогонь... Моя пропозиція — припинити вогонь відразу (глянувши на годинник о 13.20). Оскільки ми зі свого боку це зробили», — сказав Порошенко.
Він розповів, що під час зустрічі з президентом Єврокомісії увагу було приділено подіям на Донбасі в умовах зухвалої російської агресії. За словами Порошенка, він поінформував Юнкера про зусилля української сторони з імплементації Мінських угод, яка полягає в припиненні вогню, відведенні важкої артилерії і бронетехніки та забезпеченні політичного процесу.
Порошенко висловив сподівання, що 31 серпня Верховна Рада підтримає подані ним пропозиції щодо змін до Конституції, тим самим Україна завершить виконання політичної складової Мінських домовленостей.
Разом із тим Президент України наголосив, що ці домовленості не виконує Росія, і за минулу добу від артилерійських обстрілів проросійських бойовиків загинуло сім українських солдат і тринадцять було поранено.
За його словами, під час зустрічей 24 серпня у Берліні з президентом Франції та німецьким канцлером пролунав важливий сигнал, що немає альтернативи Мінському процесу, який має бути справжнім процесом.
Порошенко повідомив, що під час переговорів із главою Єврокомісії обговорювалися «червоні лінії», які може перетнути РФ у контексті ескалації ситуації на Донбасі. За його словами, йдеться про непроведення 18 жовтня і 1 листопада «фейкових» місцевих виборів на Донбасі. «Ми вважаємо, що це несе серйозну загрозу мінському процесу і закликаємо російську сторону утриматися від них», — наголосив він.
«Відповіддю на російську агресію має бути повна єдність з боку ЄС, санкційний тиск, щоб змусити Росію виконати взяті нею 12 лютого зобов’язання щодо виконання Мінських домовленостей», — зазначив Порошенко.
Український Президент наголосив на важливості координації дій України з Німеччиною, Францією та США, щоб забезпечити втілення в життя лютневої Мінської угоди. «Не існує і не буде існувати ніякого Мінська-ІІІ. У нас існує весь комплекс Мінських домовленостей. І єдине, що треба, — виконувати існуючу угоду», — наголосив Порошенко.
Говорячи про нормандський формат, він не виключив, що найближчим часом може відбутися телеконференція всіх учасників цього формату, на якій він наполягатиме на звільненні всіх заручників, включаючи Савченко і Сенцова, на відведенні важких озброєнь, допуску спостерігачів ОБСЄ для контролю за відведенням озброєнь, а також за українсько-російським кордоном.
Окрім того, Порошенко сказав, що Україна постійно тепер буде порушувати питання про запровадження або миротворців на базі рішення Ради безпеки ООН для ефективного виконання «Мінська»,.. або пропозицій у використанні спеціальної місії Європейського Союзу, яке також українська сторона проситиме винести на обговорення країн ЄС. При цьому Порошенко знову підкреслив, що миротворці не є альтернативою, а мають допомагати втіленню у життя положень Мінських угод.
На прес-конференції і Порошенко, і Юнкер зазначили, що під час переговорів порушувалася тема безвізового режиму. Президент Єврокомісії сказав, що він отримав від української сторони останню інформацію щодо виконання необхідних критеріїв. «Рішення (щодо надання безвізового режиму) буде приймати кожна країна-член ЄС, і я особисто зроблю все, щоб позиція Комісії була позитивною», — заявив Юнкер. При цьому він висловив впевненість, що в разі, якщо Україна виконає всі необхідні критерії, країни-члени також ухвалять позитивне рішення. Разом із тим ще залишаються питання, які необхідно виконати, зокрема президент ЄК назвав боротьбу з корупцією.
Крім того, він висловив впевненість, що глибока та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС запрацює з 1 січня 2016 року. Також, за словами Юнкера, Президент України розповів йому про «прогрес, який вже здійснено і який буде здійснено найближчим часом». «Це значить, що ми зможемо передати два останні транші фінансування», — наголосив президент ЄК.
КОМЕНТАР
«ЯКБИ ПРЕЗИДЕНТУ ВДАЛОСЯ ПОСИЛИТИ ЛІНІЮ НА ЄДНІСТЬ ЄС, ЦЕ БУВ БИ ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВІЗИТУ»
Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:
— Що хотілося почути від Європи — один консолідований голос. На сьогодні це найголовніше. На превеликий жаль, через дуже підступну політику Кремля, через створення в Європі п’ятої колони не завжди цей голос звучить так упевнено та одностайно. Є країни, які продовжують десь шукати підстави для того, щоб зменшити санкції або навіть від них відмовитися. Тому єдність Європейського Союзу є визначальною у протидії російській агресії. Якби президенту вдалося посилити лінію на єдність ЄС, це був би дуже великий політичний результат візиту. Чи це вдасться, почекаємо до завершення цього візиту? Але я думаю, що Європа не скаже «ні» саме такій позиції, й я сподіваюся, що її буде підтримано.
Відносно заяви Порошенка, що не буде Мінська-ІІІ: а він і не потрібен. Насправді, нам необхідно виконання того, що написано в Мінську-ІІ. Питання лише в тому, що Росія на це не зважає. Отже, питання не в тому, щоб написати новий документ, який швидко нехтуватиметься Москвою. Адже для неї міжнародні документи — це папірець, який не вартий нічого. А значно важливіше замість продукування нових документів посилення цієї спільної лінії. Якщо Захід піде з Україною саме таким шляхом — координацією санкцій, координацією дій у політичній сфері й правовій сфері, — тоді ми, скоріше за все, матимемо перехід до практичної реалізації Мінську-ІІ. А якщо ми підемо шляхом підготовки чергових домовленостей, на які підуть місяці, але які не будуть виконуватися, то коефіцієнт корисної дії від цього буде дорівнювати нулю. Отже не в папірцях справа, а в консолідації позиції і в конкретних спільних діях. Тоді ми матимемо успіх.
— Наскільки від президентів Єврокомісії та Європейської Ради залежить забезпечення такої консолідованої позиції ЄС і який має бути сигнал з їхнього боку, що дійсно Європа зайняла консолідовану позицію?
— У тому і справа. Невипадково президент Польщі поставив питання про те, що у мінському процесі на цих переговорах має бути присутній Євросоюз як інституція. Отже це питання з теоретичного поступово стає практичним. Очевидно, що не всі у захваті від цієї пропозиції, але вона є правильною. Тим більше вона є початком цього шляху, який має у підсумку з одного боку столу зібрати ЄС, НАТО і всі провідні не тільки європейські країни, а з іншого боку цього столу має бути агресор — Російська Федерація, одна єдина. Тоді ми матимемо можливість, узгоджуючи спільну позицію, впливати на неї.