Яка користь Україні від «експансії» австрійського капіталу
В останні роки в Україні спостерігається велика активність іноземних компаній та економіки, що безпосередньо впливає на розвиток країни. Серед них чи не найактивнішими є австрійські компанії. За даними представництва Палати економіки Австрії, прямі іноземні інвестиції в Україну 2006 року зросли з 5 млрд. 100 млн. доларів, що є зменшенням на 43% порівняно з 2005 роком (7 млрд. 300 млн. дол.) На думку представництва, це може пояснюватися тим, що 2006 року в Україні відбулися парламентські вибори. Політична криза, що склалася після них, та загальний розвиток політичної ситуації в країні недостатньо сприяють підвищенню іноземних інвестицій, дипломатично коментують ситуацію в економічному звіті представництва щодо України.
Австрія є одним з найактивніших представників іноземного капіталу в Україні. Ця альпійська країна за величиною інвестицій в Україну є третьою (1 млрд. 659 млн. євро на 1 жовтня 2006 року). Торік австрійський експорт в Україну становив 476,3 млн. євро. Найважливішими продуктами експорту є продукти машинобудівельної, фармацевтичної, паперової галузі, а також електротехнічних товарів. В свою чергу, Україна експортує в Австрію, хоч як це дивно, електротехнічні товари, й показники їхнього імпорту зростали 2006 року порівняно з попереднім роком майже на 50%.
Великою популярністю в австрійських інвесторів користується український сектор фінансових послуг. За останні роки декілька фінансових компаній увійшли в Україну. За даними Інституту економіки та прогнозування НАН України, найбільшу частку іноземного капіталу банківського сектору в Україні вже 2006 року становив саме капітал Австрії з більше ніж 50%. Так, однією з перших на український банківський ринок 2005 року увійшла впливова у Центральній та Східній Європі австрійська банківська група «Райффайзен Інтернаціональ», яка придбала один з найбільших українських банків «Аваль» та є наразі австрійським лідером за обсягами іноземних інвестицій в Україну. Крім «Райффайзена», в Україні також представлені банк Австрія Кредитанштальт (Укрсоцбанк), Перший банк австрійських ощадних кас (банк «Престиж») та «Фольксбанк» (західноукраїнський банк «Електробанк»). У страховій сфері діє компанія «Вінер Штедтіше», що контролює страхувальників «Юпітер», «Глобус» та «Княжа». Підписано також угоду між австрійською страховою компанією Уніка та українським партнером «Кредо Класік» щодо придбання контрольної частки останньою. Крім того, було засновано СП «Автострах», у якому контрольний пакет тримає страхова група «Дженералі». За спільною участю Європейського банку реконструкції та розвитку, австрійського інвестиційного банку «Райффайзен еволюшн», шведської групи «Редісон» та приватних українських інвесторів реалізовано проект будівництва п’ятизіркового готелю «Редіссон САС» у Києві.
Слід зазначити, що для австрійської економіки та ділових кіл Австрії Україна є однією з найпривабливіших країн Східної Європи. В 1993 році в Києві розпочало свою діяльність Бюро Торгового радника Посольства Австрії в Україні, яке діє як вже згадане вище представництво Палати економіки Австрії. Головним завданням бюро є підтримка австрійських фірм під час виходу на український ринок, пошук партнерів в Україні, надання допомоги в пошуку імпортерів тієї чи іншої продукції, консультаційні послуги тощо. Звичайно, торгівля не здійснюється в односторонньому порядку, тому працівники бюро постійно опрацьовують запити від українських фірм, які регулярно отримують з усіх регіонів України. Торговий радник Посольства Австрії маґістр Крістіан Гессль очолює Бюро з 1 серпня 2000 року. Він розповів про інвестиційні плани австрійської економіки: «Загальний обсяг австрійських інвестицій в Україну останніми роками складав 1,5 млрд. євро. З них 1 млрд. припадав на банківську сферу, а 500 млн. на страхові компанії. Австрійські банки є дуже активними в Україні. Також присутні й активно працюють компанії сфери інформаційних технологій та зовнішня торгівля в Україні. Особливою увагою користуються такі напрямки інвестицій: сільськогосподарська переробна, харчова промисловість, захист навколишнього середовища. Більших інвестицій ми очікуємо також в українську туристичну та готельну галузь. Хоча при цьому потрібно зазначити, що для успіху іноземних інвестицій багато чого залежить і від української сторони. Наприклад, в Україні зараз дуже важко відкрити готель. Окрім цього, ми спостерігаємо підйом будівельної галузі та галузі нерухомості в Австрії, що може мати безпосередній вплив на інвестиційні вподобання австрійських компаній. Австрійські фірми інтенсивно шукають проекти в Україні. В цілому ми очікуємо, що обсяг інвестицій австрійської економіки в Україну наступними роками складатиме від одного до 2 млрд. євро».
Як приклад заходів для посилення австрійсько-українського економічного співробітництва, Палата економіки Австрії разом з Торговим відділом Посольства Австрії в Україні провела в листопаді 2006 року у Граці, Iнсбруці, Лінці та Відні форум «Інвестиційний та економічний партнер — Україна». А навесні 2007 року в Харкові та Донецьку відбулася 26-та Австрійська Економічна місія з метою налагодження нових контактів та активних переговорів для створення сприятливої атмосфери спілкування та організація індивідуальних зустрічей.
Присутність великої кількості австрійських підприємств в Україні привела сюди й багато австрійців, що надовго оселилися в Україні. Існує спеціальний вислів для людей, що тимчасово працюють в іноземних філіалах або представництвах своїх рідних компаній: експатріати, від латинського «екс» (далеко від) та «патріа» (батьківщина). Це слово спочатку означало не лише іноземних співробітників, але й всіх, хто впродовж довгого часу жив за кордоном. Ульф Валльманн, якому біля 30 років, експатріат одного австрійського банку, живе та працює в Україні вже майже два роки. Він належить до відкритих та допитливих австрійців, які хочуть побачити іншу країну не лише як туристи: «Неможливо пізнати нову країну та почувати себе там, як вдома, якщо перебувати там лише час від часу й на вихідні їздити додому, що роблять багато тих, хто тут працює. Потрібно добре знати не лише організацію, де ти працюєш, але й зустрічатися з іншими людьми й виходити «в люди» — просто брати участь у житті. Я роблю це і добре себе тут почуваю. Я добре орієнтуюся у місті, знаю багато людей та відчуваю їхній менталітет». Різниця в ментальності є особливою темою, що є актуальною для австрійців, які тут довго живуть: «Я вважаю, що люди в Україні дуже відкриті, легко йдуть на контакт та швидко пристосовуються до обставин, що змінюються. Звісно, всюди є різні характери та особистості, але загалом українці відрізняються своєю відкритістю та духом підприємництва від австрійців, які, скоріше, є стриманішими та консервативними», — каже Ульф.
Але не все так безхмарно у житті експатріатів. Так звана українська манера роботи, запозичена з радянських часів, стає для багатьох перепоною у повсякденному житті: «На жаль, бюрократизм та психологія на кшталт «мене це не стосується» тут все ще сильно притаманні людям. Наприклад, якщо я комусь пишу електронного листа та роблю якийсь запит, це ще не означає, що відповідь надійде. Я, на відміну, звик давати відповідь протягом декількох днів, чи зможу я це виконати, чи ні. Інакше людина марно чекатиме, не знаючи, що вона, можливо, навіть просто не до того звернулася. І це дуже гальмує щоденну роботу та просто пригнічує», — стверджує Ульф.
Цікаво, що і в німецькій мові є прислів’я з тим самим значенням, що й «моя хата cкраю...». Але рідко коли хто в Австрії живе за цим принципом, якщо він хоче отримати та, головне, утримати хорошу роботу — на відміну від України. Звісно, понад 70 років лжекомунізму зробили все, щоб видавити з людей будь-які задатки ініціативності, та прищепили їм страх, аби вони боялися зробити будь- яку помилку — і краще не робили б нічого. Ще невідомо, чи вистачить сильних генів та волі для подолання цієї блокади задля подальшого здорового розвитку. Є побоювання, що й покоління Ульфа навряд чи побачить це.
Ще додає труднощів експатріатам недостатня інфраструктура та іноді те, що називають ностальгією. Але хороше фінансове становище, яким вони мають змогу користуватися під час своєї роботи в Україні, є платнею за можливі неприємності. Під час свого перебування за кордоном експатріати отримують дуже хорошу заробітну платню, соціальне забезпечення, компанія сплачує оренду квартири та поїздки додому. Якщо погана інфраструктура не має бути невід’ємною частиною сучасного життя у XXI столітті, то ностальгія в період глобалізації нею стала. Але якщо навчитися правильно поводитися з цим почуттям, перевтілювати його на зацікавленість новою країною та новим життям, то можна відкрити для себе нові його сторони, що містять у собі й нові шанси.
Австрійці продовжуватимуть відкривати для себе нові сфери економіки України та вдосконалювати ті, які вони вже тут опанували. Ці дві держави мають довговічну історію взаємовідносин. Вона сягає XII століття, за інформацією Австрійсько-українського товариства у Відні, що сприяє стосункам між двома країнами. Австрія належала й до перших держав, які після проголошення Україною незалежності одразу встановили з нею дипломатичні відносини. Вже кілька років в Австрійському парламенті існує парламентська австрійсько-українська група дружби, що підтримує «європейський шлях» України. Отже, є зацікавленість інвесторів та всі передумови для тісної й плідної співпраці, яку можна спрямувати на всебічний розвиток України.
