«За цим не треба бачити концептуальних речей»

Вчора американський та російський президенти Дональд Трамп і Володимир Путін провели першу телефонну розмову з того часу, як США випустили крилаті ракети по сирійській військовій базі. Прикметно, що у повідомленнях прес-служб Білого дому та Кремля йдеться про продуктивну розмову.

«Президенти Трамп та Путін погодилися, що страждання у Сирії тривають занадто довго і всі сторони повинні зробити усе можливе, щоб покласти край насильству. Розмова була дуже доброю та включала обговорення питання створення безпечних зон, або ж зон деескалації, з метою досягнення тривалого миру заради гуманітарних та інших цілей.

США відправлять представника на переговори про припинення вогню до Астани, Казахстан, 3-4 травня. Президенти також детально обговорили співпрацю з метою подолання тероризму на Близькому Сході. Нарешті вони обговорили шляхи вирішення дуже небезпечної ситуації у Північній Кореї», - йдеться у заяві на сайті Білого дому.

На сайті Кремля вказано, що лідери Росії та США домовилися працювати над створенням передумов для запуску реального процесу врегулювання в Сирії. Разом з тим Росія, на відміну від Білого дому, також наголосила на тому, що президенти Росії та США висловились на користь організації особистої зустрічі у прив'язці до засідання саміту "Групи двадцяти" 7-8 липня у Гамбурзі.

За повідомленням, лідери також домовилися активізувати діалог між керівниками МЗС - Сергієм Лавровим та Рексом Тіллерсоном. Держдепартамент США ще раніше заявив, що Тіллерсон та Лавров зустрінуться 10-11 травня на Алясці.

До речі, вчора держсекретар США Рекс Тіллерсон позитивно оцінив телефонну розмову між лідерами США і Росії у вівторок, назвавши її детальною й конструктивною. "Це був дуже конструктивний дзвінок. Двоє президентів мали дуже й дуже позитивну розмову та дуже детальний обмін думками. Подивимось, що буде далі", - відповів глава зовнішньополітичного відомства США на єдине запитання, яке встигли поставити журналісти під час виходу до преси перед офіційною зустріччю з міністром закордонних справ Саудівської Аравії у Держдепартаменті США.

«День» звернувся до українських та американських експертів з проханням прокоментувати телефонну розмову президентів США і РФ і розказати, які висновки треба робити Києву, зважаючи на те, що під час цього спілкування, згідно із повідомленнями Білого дому і Кремля, не порушувалась тема України попри загибель американського спостерігача на Донбасі.     

«ДЛЯ ТРАМПА БУЛО ВАЖЛИВО ПОГОДИТИ З ПУТІНИМ ВОЄННІ ДІЇ НА ПІВНОЧІ СИРІЇ»

Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор, Дипломатична академія МЗС України, Київ:

- Тіллерсон мав повне право визнавати цей телефонний дзвінок конструктивним, оскільки він вирішував завдання, що стоять перед Адміністрацією Білого дому і вирішуються військово-дипломатичним відомствами США. Окрім того, для цього дзвінка було вдало обрано момент. З одного боку, американці тверезо оцінювали, що російська сторона шукає всі шляхи для виходу з ізоляції. З іншого - вони обрали цей дзвінок до візиту турецького президента Ердогана в Росію.

Справа в тому, що в Сирії американці розташували свої сили вздовж лінії розмежування практично по всьому кордону між Сирією і Туреччиною та курдськими визвольними силами. І лише у невеличкому анклаві на західній півночі Сирії розмежувальну лінію зайняли російські війська, які перекривають напрям між невеликим оточенням курдських повстанців і напрямком на Алеппо. І мета росіян полягає в тому, щоб захистити той регіон, який вони відвоювали від повстанців, а також захистити урядові сили і свої військово-морські та військово-повітряні бази.

Зацікавленість американців полягає в тому, що така ситуація дає їм можливість продовжувати операцію проти Ісламської держави з використанням курських повстанців без втручання Туреччини.

США було важливо до візиту Ердогана в Росію погодити ці питання з Путіним, щоб потім спокійно продовжувати займатись своєю справою.

Можна сказати, що американці зараз демонструють непогані ефективні результати, я б сказав, ділової чи бізнес-дипломатії у поєднанні з військовою силою США, у цьому випадку йдеться про війська, що розташовані вздовж лінії розмежування. В Афганістан також буде направлено додаткові військові сили США.

«ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА ТРАМПА З ПУТІНИМ Є ПОКАЗОВОЮ З ТОЧКИ ЗОРУ СТИЛЮ НИНІШНЬОЇ ДИПЛОМАТІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ США»

Досягнення результатів у цьому регіоні підвищує реноме американського президента у зовнішньополітичних справах, де він зараз більше покладається на притаманну йому ділову хватку. Тобто дзвінок – вирішення якихось проблем і плюс хороший потенціал військових сил. У нього досить сильна команда із забезпечення безпеки Сполучених Штатів у зовнішніх регіонах, зокрема Близького Сходу.

Підсумовуючи розмову Трампа з Путіним, можна сказати, що цей момент вдало використано в інтересах США для проявлення своєї активності в регіоні Близького Сходу в цілому і Сирії зокрема. Для Трампа було важливо погодити з Путіним воєнні дії на півночі Сирії.

Росія, зі свого боку, використовує це, щоб показати, особливо на внутрішньому рівні, що вона не в ізоляції. Після візиту канцлера ФРН - дзвінок від президента США і наступний візит президента Туреччини.

Телефонна розмова Трампа з Путіним є показовою з точки зору стилю нинішньої дипломатії Адміністрації США. Вона не покладається зараз на Державний департамент, оскільки це відомство не може в повному обсязі виконувати свої функції без призначення нових спеціалістів та повного кадрового забезпечення. А військові демонструють свої успіхи, тому для забезпечення цього продавлюються рішення президентом, який виходить на прямий зв’язок для отримання політичної домовленості з російською стороною щодо погодження дій на території Сирії.

Зараз відбувається «притирка» Трампа до американської політичної машини, до стосунків зі ЗМІ, до істеблішменту у Вашингтоні. Йому зараз найбільше вдається використання або військової сили за межами своєї країни, або підхід ділової, бізнес-дипломатії у стосунках з міжнародними лідерами.

«США ВИРІШИЛИ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ ПОГОДИТИ ЦЕ ПИТАННЯ З РОСІЄЮ, ЗВАЖАЮЧИ НА ТУРЕЦЬКИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ»

- А як ви прокоментуєте те, що українська тема не згадувалась під час розмови американського лідера з російським президентом?

- Я навмисно наголошую на бізнес-дипломатії Трампа. Оскільки вирішуються окремі питання, вони не зв’язуються концептуально зі стратегічними відносинами навіть між Росією та Америкою. У цьому випадку йдеться про розв’язання цих прикордонних питань, забезпечення можливості для воєнного тактичного використання своїх збройних сил. Це окреме завдання, і воно виконується. За цим не треба бачити якихось концептуальних речей, а це вирішення питань ділового порядку денного.

Що стосується України. Оскільки ми не є суб’єктом у цьому регіоні, то це питання не стосувалось нас. США вирішили на випередження погодити це питання з Росією, зважаючи на турецький чинник впливу.

Звичайно, це неприємна ситуація для президента Туреччини. Він виглядає тут як слабша сторона, оскільки дві потужні військові сили в регіоні домовились перед цим про розмежування у своїх діях. І водночас ідеться про недопущення турецького впливу на визвольні курдські сили, які діють на території Сирії. Це, звичайно, обмежує вплив Туреччини на події на сирійській території. Це нова реальність для Туреччини.

«ДЛЯ НАС СТРАТЕГІЧНО ВАЖЛИВО ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ЗВ’ЯЗОК З АМЕРИКАНСЬКОЮ СТОРОНОЮ…»

- Зважаючи на згаданий вами стиль дипломатії Трампа, які висновки треба  робити Києву, щоб можна було виходити з ним на контакт, доносити свою позицію і значимість нашої країни в регіоні?

-Тут залишається актуальним питання демонстрації тих можливостей, які може Україна надати для вирішення міжнародних питань, з врахуванням свого потенціалу. Раніше це була участь у миротворчих операціях. Зараз  це може бути насамперед внутрішній розвиток і передбачуваність на міжнародній арені. Але можна додатково розглядати питання, де можуть бути сприятливими моменти для допомоги. А це можуть бути операції з забезпечення миру чи надання сприяння. Для нас стратегічно важливо забезпечувати зв’язок з американською стороною, яка зараз є впливовою для вирішення наших питань. Але це не означає, що ми маємо в усі питання входити. Наприклад, порядок денний G20 – це для нас важливо. Також для нас важливо, щоб потенціал нашої країни враховувався і застосовувався у практичних справах світу.    

«ВАЖКО ЗРОБИТИ ЯКІСЬ ОДНОЗНАЧНІ ВИСНОВКИ ПРО РОЗМОВУ ТРАМПА З ПУТІНИМ, СУДЯЧИ З НЕБАГАТЬОХ ПОВІДОМЛЕНЬ»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричі в Американській Раді, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

- Важко зробити якісь однозначні висновки про розмову Трампа з Путіним, судячи з небагатьох повідомлень, які були оголошені публічно обома сторонами. Але повідомлення адміністрації США було позитивним, тому що, здавалося, президент Путін готовий розглянути ідеї щодо Сирії - такі, як забезпечення безпечного притулку, що може полегшити там серйозну гуманітарну кризу. І президенти двох країн обговорили питання співпраці у боротьбі з тероризмом на Близькому Сході, чим занепокоєний президент Трамп. Цікаво, що у повідомленні США не йдеться про можливу зустріч Трампа і Путіна на полях саміту G-20. У повідомленні Москви вирішили наголосити на цьому питанні.

Ми не знаємо, чи тема України порушувалась під час розмови. Зрозуміло, чому Путін не хотів би піднімати цю тему.  Цілком можливо, що ця тема була порушена Трампом, але президенти двох країн вирішили не обговорювати це питання публічно.

«…ПРИЧИН БОЯТИСЯ ГІПОТЕТИЧНОГО «РОЗМІНУ» СИРІЇ НА УКРАЇНУ НЕМАЄ»

Микола БЄЛЄСКОВ, аналітик Інституту світової політики, Київ: 

- Телефонна розмова між президентами США і РФ 2 травня 2017 року не повинна викликати занепокоєння в Україні, попри те, що українська проблематика, як можна зрозуміти, не обговорювалася. Зосередженість на Сирії під час розмови Путіна і Трампа є невипадковою, у зв’язку із наступним раундом переговорів у Астані і триваючими бойовими діями. Однак причин боятися гіпотетичного «розміну» Сирії на Україну немає  ̶  іще в березні 2017 року Державний секретар Рекс Тіллерсон, за словами очільника МЗС України Павла Клімкіна, запевнив його, що українське питання буде розглядатися як самодостатнє у зовнішній політиці США без прив’язки до будь-яких інших питань. І таке трактування українською стороною позиції США ніхто у владних коридорах Вашингтона не заперечив. Більше того, жодного гіпотетичного розміну чи навіть тактичних поступок бути не може, оскільки план протидії Ісламській державі(ІД), який Пентагон презентував наприкінці лютого 2017 року, виключає співпрацю з РФ – тому пропонувати Кремлю, по суті, нічого, бо американські військові не потребують жодної допомоги від російських колег. Зрештою маємо чітку заяву радника із національної безпеки американського президента генерала Герберта Макмастера від 30 квітня 2017 року про те, що нормалізація відносин між США і РФ може відбутися лише за умови зміни нинішньої російської політики щодо сусідніх держав, зокрема й України, і аж ніяк не через гіпотетичну співпрацю Вашингтона і Москви в Сирії для протидії ІД.

Так само немає нічого дивного, що лідери США і РФ говорили про ситуацію на Корейському півострові, яка зараз переживає чергову ескалацію на тлі загострення протиріч між Пхеньяном і Вашингтоном. Дональд Трамп намагається отримати максимальну підтримку провідних держав світу, зокрема і з боку РФ, власної політики щодо КНДР. При цьому за будь-якого розвитку подій можливий розмін співпраці РФ і США щодо КНДР на поступки стосовно України з боку Вашингтона уявити іще важче, ніж у ситуації з Сирією.

Як наслідок, попри наголос двох сторін, що розмова 2 травня 2017 року носила конструктивний характер, жодної загрози для національних інтересів України від цього не виникає. Викликає лише подив, чому очільник Білого Дому забув про конфлікт на Донбасі, особливо на тлі загибелі американського громадянина - учасника СММ ОБСЄ під час перебування на території ОРДЛО. Однак, як би там не було, це жодним чином негативно не позначиться на Україні. Причин хвилюватися немає.

«БУЛО ДИВНО, ЩО ПРЕЗИДЕНТИ ТРАМП І ПУТІН НЕ ОБГОВОРЮВАЛИ УКРАЇНУ ПІД ЧАС ТЕЛЕФОННОЇ РОЗМОВИ»

Стівен ПАЙФЕР, старший науковий співробітник Інституту Брукінгза, Вашингтон:

-Було дивно, що президенти Трамп і Путін не обговорювали Україну під час телефонної розмови у вівторок, хоча таке обговорення має місце  навіть якщо лідери спочатку планували порушувати інші теми. Як повідомлялось раніше, дежсекретар Тіллерсон сказав міністру закордонних справ Лаврову і президенту Путіну, що україно—російський  конфлікт є найбільшою перешкодою на шляху до поліпшення відносин між Вашингтоном і Москвою, допускаючи, що за відсутності змін в політиці Кремля щодо України, буде важко просувати відносини між США та Росією до кращого рівня.

Під час зустрічі з Путіним в Сочі канцлер Німеччини Меркель чітко заявила про необхідність для Росії зробити свою частину роботи для реалізації Мінських домовленостей і наголосила на важливості відновлення контролю Україною над своїм кордоном на Донбасі. Було б добре почути, що Трамп заявив про подібні пункти.

У той час як у повідомленні Білого дому не говорилось про це, в інших повідомленнях йдеться про те, що перша зустріч Трампа з Путіним відбудеться в липні на полях саміту G20 у Гамбурзі.