Захід тисне на Арафата

Позаяк останнім часом мирний процес фактично зайшов у глухий кут, лідер Палестинської автономії Ясір Арафат заявив, що має моральне право проголосити й проголосить у цей день Палестинську державу, навіть якщо на це не буде згоди Ізраїлю. Його партнер по переговорах, ізраїльський прем’єр Беньямін Нетаньягу, який ішов до влади під гаслами «обережного» ставлення до мирного врегулювання з палестинцями, під тиском американців був зрештою змушений підписати із арабами чергову угоду у Вай-Рівері. Але дуже швидко відмовився її виконувати. Нетаньягу, який намагається балансувати між «голубами» та «яструбами», потрапив під вогонь з обох боків. Праві критикують його за зайву «поступливість», звинувачують у злочинній м’якості, навіть зраді. Натомість ліві стверджують, що насправді Нетаньягу не бажає мирного врегулювання і його політика веде до підриву мирного процесу. Кнесет проголосував за дострокові вибори, й навесні ізраїльтяни, обираючи новий склад парламенту і нового прем’єра (а його в Ізраїлі не призначають, а всенародно обирають), мусять ще раз відповісти на питання — чи дійсно вони готові до компромісів з палестинцями в обмін на мир, а чи протистояння триватиме.

Водночас парламентарі досить хитро спробували «нейтралізувати» Арафата — вибори могли б відбутися вже в квітні, але їх призначено на 17 травня — за два тижні після «критичного» 4 числа. Якщо Арафат усе ж таки в односторонньому порядку проголосить незалежність, симпатії багатьох ізраїльських виборців, що досі вагаються, однозначно схиляться до правих. І палестинський лідер, імовірно, отримає партнера на переговорах ще непоступливішого, ніж Нетаньягу. Якщо ж він «пропустить» 4 травня, йому буде дуже важко пояснювати світові, чому він проголосив незалежність скажімо 1 червня.

Сполучені Штати, Японія, західноєвропейці нині всіляко тиснуть на Арафата з тим, щоб він відмовився від свого наміру. Тільки таким чином, вважають американські експерти, виникне шанс, що в Ізраїлі до влади прийдуть політики гнучкіші за Нетаньягу. Останній за свою непоступливість отримав прізвисько «Бульдозер» і попсував чимало нервів американським миротворцям на Близькому Сході. Парадокс — Арафат, який ціле життя поклав на боротьбу з «імперіалізмом та його прислужником сіонізмом», зараз більше прислухається до американців, аніж нинішній лідер одного з найближчих союзників США — Ізраїлю. Експерти прогнозують, що Заходу вдасться схилити Арафата до чергової поступки. Якщо кілька тижнів тому він однозначно заявляв, що проголосить незалежність 4 травня, то останніми днями каже лише, що «має право це зробити».