«Закликаємо країни Альянсу надавати двосторонню підтримку Україні»

6 грудня в головному штабі НАТО стартує зустріч міністрів закордонних справ. Предметом зустрічі голів МЗС країн Альянсу стануть відносини НАТО-ЄС і посилення реакції на поточну ситуацію у світі, зокрема – на Донбасі. 7 грудня відбудеться засідання комісії УКРАЇНА-НАТО, в якому візьме участь голова зовнішньополітичного відомства України Павло Клімкін. У фокусі уваги – протидія гібридним та кіберзагрозам, спільна робота в морських операціях, а також розвиток функціональних можливостей Альянсу. «Зустріч на цьому тижні міністрів закордонних справ є найважливішим будівельним блоком і основою для нашого саміту, який відбудеться наступного року тут, у Брюсселі. Я з нетерпінням чекаю його, аби вітати нового президента США Дональда Трампа, і почати працювати з ним і його командою з національної безпеки», – наголосив важливість  Столтенберг. Водночас точну дату і тематику наступного саміту називати ще зарано, сказав він, оскільки «в дуже непередбачуваному світі ми живемо».

Ситуація з безпекою на Донбасі залишається складною, а режим тиші порушується щодня, констатували у штаб-квартирі. «Щодня, інколи і сотні разів, лунають вибухи і постріли з оснащення, забороненого Мінськими угодами. Це тому, що важке озброєння не відкликали і лише 13% оснащення, зафіксованого ОБСЄ, зараз можна відстежити», – заявив голова НАТО. Він часто повертався до того, що більш поглиблена співпраця потрібна для забезпечення однієї з головних цілей НАТО – стабільності біля кордонів Альянсу.

Одночасно на запитання журналіста «Україні потрібна велика підтримка, як ви дивитеся на можливість розширеного партнерства для цієї країни?» Столтенберг відповів обтічно. «Ми зміцнюємо співпрацю з Україною, оскільки погоджували значний пакет різноманітних заходів і зусиль щодо серйозної політичної і практичної підтримки. У нас було створено різні цільові трастові фонди, ми забезпечили присутність нашого офісу в Києві. Закликаємо країни НАТО надавати двосторонню підтримку Україні. Багато це вже роблять, зокрема – у вигляді участі у військових навчаннях. Звичайно, ми приділяємо велику увагу повному виконанню Мінських домовленостей і занепокоєні величезною кількістю порушень», – сказав голова Альянсу. З цього можна зробити висновок, що налаштованості «відчиняти двері» в НАТО немає. На жаль, 2003 року другий президент із стратегії РНБО викреслив статтю про прагнення України до «колективної парасольки безпеки», що зробило можливим напад Росії через 11 років.

Також було заявлено, що ведуться розмови щодо проведення Ради Росія-НАТО. «Росія проводить великі навчання в Західному військовому окрузі, перекидає серйозне озброєння в Калінінград, Чорне море, і нам необхідні переговори. Нам потрібен взаємний обмін інформацією, щоб ми сприймали і оцінювали це належним чином», - підкреслив Дуглас Льют.

Незважаючи на явний «дрейф» президента Туреччини Ердогана в сторону Росії, Столтенберг підкреслив, що Туреччина залишається «нашим ключовим союзником, перш за все через стратегічний розташування і співпраці з питання неконтрольованої міграції».

Столтенберг не назвав точного прогнозу, коли саме Чорногорія стане 29 членом НАТО, але сказав, що 14 країн вже ратифікували протокол про вступ цієї країни до Альянсу і сподівається, що інші зроблять це найближчим часом. Особливо актуально це в зв'язку зі спробами Росії поширити свій вплив на Балканський регіон.

«День» стежитиме за перебігом зустрічі голів МЗС країн НАТО, особливо – за питанням безпеки України на ньому. Невдовзі – на сторінках «Дня».