«Відчуття єдиної країни»

В Одесі минає третій день експонування фотовиставки «День»-2015. Через зали, де виставлено світлини, вже встигли пройти кілька сотень людей, а книга вражень наповнилася понад двома десятками нових записів. Експозицію-фотолітопис 2015 року побачили не тільки одесити, а й гості міста з різних куточків України (Львова, Миколаєва, Києва тощо) і навіть світу.

Одеса — це п’яте місто, яке відвідала XVII Фотовиставка «День»-2015. На світлинах зафіксовано події минулого року — війни та мирного життя, наші невдачі та перемоги, і, як відмітила головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА, «багато світлин демонструють, що в наших судах 20 років велася підривна робота проти духу України та віри в справедливість. Основний фігурант тут — справа «Гонгадзе-Подольського».

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ «МАРАФОН» ТРИВАЄ: ПІСЛЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, ДЕ КНИГИ «Дня» ВЖЕ Є У 161-Й ШКОЛІ МІСТА, ВИДАННЯ З НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ ЗАВДЯКИ МЕЦЕНАТАМ ОТРИМАЛИ 112 ОДЕСЬКИХ ШКІЛ, 10 ШКІЛ, ДВІ БІБЛІОТЕКИ ТА ДВА УЧИЛИЩА ЧОРНОМОРСЬКА, КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ ЦЕНТР «УСПІШНИЙ АКЕРМАН» У БІЛГОРОДІ-ДНІСТРОВСЬКОМУ ТА НИЗКА ВНЗ ОДЕСИ

На урочистому відкритті виставки заступник голови Одеської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Соломія БОБРОВСЬКА зауважила: «На цих фотографіях — відчуття однієї країни, однієї держави. І коли ця 17-та фотовиставка об’їде всю країну, ми б із задоволенням забрали її в кожен район Одеської області, щоб показати, чим дихають люди по різних куточках України».

«Інколи якась фотографія потрапить людині в серце, наприклад, знімок «Молитва у Маріуполі» або «Мама Марія», на якій зображена мама Наді Савченко, зачепить і розколише в ньому щось таке, що зробить її невразливою ні до чужої пропаганди, ні до підступів, — розповіла Лариса ІВШИНА. — Ліна Василівна Костенко говорила: «Ваші фотографії — не просто фотографії, це — картини». І мені здається, що багато хто переконався, що це справді картини духу. Звичайно, у нас з одеситами був довгий «розігрів» та шлях один до одного. Але я б хотіла, щоб одесити, заряджені оптимізмом, не чекали інших нагод стати частиною дружнього кола газети «День». Український час тільки починається. Бо люди півдня, сходу, Криму відчули, що таке бути на межі, коли твоєї країни може й не бути. І ми повинні запам’ятати це назавжди і зробити все, щоб цей страх ніколи не повертався. Війна не закінчилася, і ворог у нас дуже підступний, тому ми маємо перш за все перемогти у мирному житті, зокрема в судах».

На ініціативи «Дня» відгукнулися місцеві підприємці, які підтримали акцію «Подаруй Бібліотеку «Дня» рідній школі». Генеральний директор компанії «Бруклін-Київ» Юрій ГУБАНКОВ передав книжки 112-ти одеським школам, також придбав три набори на подарунок друзям, а директор ТОВ «Стандарт Буд Сервіс» Сергій УМНЯНКОВ передав книги «Дня» десяти школам, двом бібліотекам та двом училищам Чорноморська, також культурно-освітньому центру «Успішний Акерман» у Білгороді-Дністровському. За сприяння Сергія Умнянкова видання з бібліотеки газети отримали Одеська національна наукова бібліотека, факультет журналістики, реклами і видавничої справи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, громадський простір Impact Hub Odessa, Одеська національна морська академія та Одеський національний економічний університет. «Я дуже радий, що зміг приєднатися до ініціатив газети «День». Сподіваюся, що зміг привнести в розвиток держави краплю культури, яка наповнить те море, що буде називатися самостійністю та економічною незалежністю України», — поділився Сергій УМНЯНКОВ.

ВРАЖЕННЯ

«ТРЕБА РОБИТИ ВСЕ МОЖЛИВЕ, ЩОБ НАСТУПНОГО РОКУ ФОТО БУЛИ ОПТИМІСТИЧНІШИМИ»

«Виставка кличе відвідати ще і ще... Та й велика кількість відвідувачів на відкритті не сприяла осмисленому перегляду фото. Хотілося інтимнішої обстановки, тому вдруге переглядала виставку недільного вечора і була вражена ще більше, ніж під час першого споглядання. Особливо емоційно зачепили найстрашніші сюжети зі сходу, — ділиться враженнями Світлана БОНДАР, старший викладач факультету журналістики ОНУ ім. І.І. Мечникова. — Ми потроху почали оговтуватися після тих потрясінь, які змушені були пережити, почали повертатися до повсякденного життя, планувати майбутнє... А тут документальне нагадування — Мінські домовленості існують лише на папері! Війна триває! І хоч кількість жертв у зведеннях менша, але кожен солдат — то Всесвіт, на який ніхто не має права зазіхати. Біль обпікав, бентежив і змушував розмірковувати, як можна допомогти. Тим більше, що волонтери зазначають: останнім часом дедалі важче збирати гроші на допомогу. А тут таке нагадування — війна поряд і триває, і майже щодня забирає наших захисників. Світлини ніби промовляють — вони там стоять, захищаючи нас, а ми повинні тут, на своїх місцях, робити усе можливе, щоб наступного року фото були позитивнішими і оптимістичнішими, щоб наша країна на них була мирна, квітуча і сучасна».

«МИ ВСІ РІЗНІ, ОДНАК МИ — ЄДИНИЙ НАРОД»

«Висловлюю подяку організаторам фотовиставки за те, що ми беремо участь в проекті разом з іншими виставковими майданчиками, — говорить Ігор ПОРОНІК, директор Одеського музею західного та східного мистецтва. — У нас нещодавно тривала виставка японської ксилографії в стилі укійо-е — це поняття означає, що кожна мить важлива в цьому світі. Думаю, фотографія відповідає цьому філософському принципу. На цій фотовиставці кожна світлина — це момент нашої історії. Вона показує, що ми всі різні, однак ми — єдиний народ. Найбільше мене зачепила фотографія Анни Чапали «Тато їде на війну». І я хотів би, щоб на наступних виставках «Дня» було більше мирних фотографій, щоб на них було відображено більше усмішок, радісних людей».

«СВІТЛИНИ ЗАКЛИКАЮТЬ НАС ПЕРЕДУСІМ ДУМАТИ»

«Уже неодноразово відвідую фотовиставки «Дня» у Києві та Одесі. Кожна виставка «Дня» по-своєму унікальна, бо світлини відображають головні події, їх пафос та сенс, що пережила Україна за певний історичний час. Вочевидь, сьогоднішня виставка є особливою, бо особливими, трагічними, героїчними, гартуючими є воєнні обставини 2014—2015 років, — розповідає доцент, кандидат історичних наук Олександр МУЗИЧКО. — Завдяки героїчним зусиллям українців в Одесі не вдалося 2 травня повторити кримський чи донбаський сценарій. Але війна триває. І в Одесі теж передусім інформаційна, морально-психологічна. Але не лише війна з Росією турбує громадян, зокрема і авторів численних чудових світлин, представлених на фотовиставці. Турбують проблеми нереалізованості прагнень, розчарування «новими» політсилами, соціально-економічне зубожіння, відсутність перспектив. Цей мотив, іноді висловлений у саркастичній формі, теж відчувається у світлинах. Увесь біль і турботу, напевно, і на цій виставці могла б акумулювати геніальна світлина 2013 року «Старі ляльки» Бориса Корпусенка. Лише тепер ці ляльки на Майдані зі світлини ще більш рясно политі українською кров’ю. І сьогодні величезна кількість населення України почувається лише ляльками в руках політиканів. І тим одеситам, які завжди були українцями, особливо боляче спостерігати за численними випадками мімікрії, непокараного зла, пристосуванства. Світлини спонукають вкотре замислитися над такими історіософськими питаннями, як державотворча здатність (чи нездатність?) українців, доцільність революцій (чи недоцільність?), людина та війна, війна і тил. Проте не слід впадати й у відчай. Частина світлин і на цій фотовиставці, показуючи чудових людей, чудові краєвиди України, закликає нас і надалі жити, боротися, але передусім — думати, критично аналізувати, розширювати і надалі поки що, на жаль, відносно невеликий «клуб» справді патріотичних, думаючих українців, що великою мірою співпадає з колом читачів газети «День».

«ЗА 38 РОКІВ РОБОТИ В МУЗЕЇ Я БАЧИЛА ТИСЯЧУ ВИСТАВОК. ЦЯ — ОДНА З НАЙБІЛЬШ ВРАЖАЮЧИХ»

«Для мене ця виставка символізує перший рядок нашого гімну: «Ще не вмерла України і слава, і воля». За 38 років роботи в музеї я бачила, напевно, тисячу виставок. Ця — одна з найбільш вражаючих, — наголошує Людмила САУЛЕНКО, мистецтвознавець, заступник директора Одеського музею західного та східного мистецтва з наукової роботи. — Найбільше мені запам’яталася фотографія, на якій зображена дуже серйозна людина — хлопчик з краваткою кольорів українського прапору. Сподобався його невимушений патріотизм. На цій світлині є і почуття гумору, і сентиментальність, і розуміння символіки».

*   *   *

Одесити мають цілий тиждень на фотовраження: експозиція у Музеї західного та східного мистецтва (вул. Пушкінська, 9) відкрита до 3 квітня з 10.30 до 17.00, крім середи. Вхід — вільний. Приходьте і обирайте найкращу, на ваш погляд, світлину!