Олександр ПРИЛИПКО: «Україна — як молоде вино»

Світоглядні думки авторитетних журналістів з неординарним поглядом на перипетії у професійному середовищі — на вагу золота. Тим важливіше для учасників Літньої школи журналістики «Дня» було поспілкуватися з Олександром Прилипком — журналістом з Одеси, автором книг з історії виноробства України та ведучим «П’ятої колонки» у «Дні».

Як розповіла головний редактор «Дня» Лариса Івшина, Олександр Прилипко став автором видання завдяки... соціальним мережам. І саме 10 липня і редакція, і «школярі» мали нагоду вперше поспілкуватися з Олександром Олександровичем наживо. «Перед нами — доказ газетної мультимедійності і конвергентності. Ось воно, як перетинати світи — з віртуального в реальний», — з усмішкою зауважила Лариса Олексіївна.

У школярів було чимало запитань до гостя: про першопричину криз у всіх сферах українського буття, особливості мовних дискусій, стереотипи щодо Одеського регіону, про професійну етику та основи громадянського суспільства. Важливо, що розмова справді була живою — питання переваг життя в Україні спричинило жваву дискусію серед учасників зустрічі. Врешті «школярі» ще раз переконалися: Олександр Прилипко — ерудована людина, яка вправно користується своїми знаннями і вміє трансформувати думки у якісний текст з «гачком». Зокрема, на запитання учасника Літньої школи Олега Твердя, в якому він говорив про те, що українська держава схожа на зле вистояне вино, тож як маємо чинити з цим напоєм і де взяти «стиглий виноград», пан Олександр відповів стримано: «Ми повинні розуміти, що це складний еволюційний процес. Складно будувати державу. Навіть підібрати команду менеджерів для підприємства складно, щоб воно отримувало прибуток, не кажучи вже про об’єднання держави, вироблення спільної філософії, коли ми все ще різні з точки зору доль і життєвого досвіду. Країна ще не склалася в гармонійний букет вина, вона ще у стані молодого напою, який бродить. Він має перебродити і вистоятися. На це потрібен час. Не треба занурюватися в песимізм».

Безперечно, для «літньошкільників» зустріч з цією особистістю — ін’єкція якісного та чесного професійного досвіду.