«Це досвід роботи, який залишиться зі мною назавжди»

18 найкращих школярів з різних міст та університетів України, виконавши непрості, для більшості, завдання, вже сьогодні мали перший повноцінний робочий день. Так співпало, що саме у четвер, завершилося двомісячне стажування в “Дні” журналіста із Німеччини Маркуса Пьолкінга. Тож ми вирішили, що він обов’язково має зустрітись з школярами, аби поділитись досвідом стажування в українському «виданні високого рівня» (за його ж словами) та передати «естафету» учасникам Літньої школи журналістики. Цікаво, що сам Маркус вивчає українську мову і вже розмовляє майже без акценту. Та все ж до студентів звернувся з проханням спілкуватись англійською – на що студенти відповіли впевнено «так».

«У «Дні» я навчився бачити світ очима української редакції. Коли я працював у Німеччині, то  мав лише уявлення, які новини важливі для українців. Однак, коли долучився до роботи редакції «Дня», то на власні очі побачив цей процес та його специфіку. Це досвід роботи, який залишиться зі мною назавжди», - говорить Маркус ПЬОЛКІНГ.

На думку Маркуса, українські медійники «більш мужні», тому що вони «працюють у гірших умовах», ніж їхні німецькі колеги. «У таких обставинах багато хто в Німеччині одразу йде з журналістики, а в Україні - ні. В українських журналістів є велика мотивація працювати не лише через гроші та престиж, але й тому, що вони розуміють важливість якісної та світоглядної журналістики», - наголосив Маркус.

Студенти Літньої школи поцікавилися у німецького колеги про те, як просувати імідж України за кордоном, про те, якою має бути якісна журналістика, про роботу в мас-медіа Німеччини, а також про те, як Маркус зацікавився Україною.

«Хоча німецькі журналісти й незалежні, проте у нашій країні існує велика проблема: довіра до ЗМІ спадає. Зараз – це найбільший виклик для західних медіа, яким знову треба завойовувати довіру людей», - продовжує Маркус Пьолкінг.

За його словами, ще однією з проблем європейських ЗМІ є те, що про Україну «знають небагато». Це пояснюється малою кількістю зарубіжних кореспондентів в Україні. «На жаль, за останні 25 років, після розвалу Радянського Союзу, ніхто не звертав увагу на Східну Європу, про Україну писали кореспонденти з Москви. Зрозуміло, який образ навіювався людям по ту сторону екрану. Зараз у німецьких новинах Україну показують як «об’єкт», а не окремого повноцінного гравця, тому у читачів не може виникнути солідарності», - ділиться міркуваннями Маркус.

Марта ФРАНЧУК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

- Після подій Майдану про Україну дуже часто згадували в контексті матеріалів про Росію,  Путіна та Меркель. Рідко вона ставала об'єктом окремих та повноцінних матеріалів. Проте, як зазначив Маркус, зараз ця тенденція змінюється. Все більше журналістів та європейців починають цікавитися Україною та її історією. І саме це бачення України, справді суверенної держави, кардинально відмінної від Росії і є важливою складовою для подолання будь-якої російської пропаганди. Не менш цінною була порада німецького журналіста звернутися до німецького досвіду, але «не сліпо наслідувати його».

Катерина САДЛОВСЬКА, Львівський національний університет ім. Івана Франка:

- Маркус підкреслив важливість формування позитивного іміджу своєї країни за кордоном. Не йдеться лише про слова та потенціали. Чи є ми партнерами європейських країн? Чи знають на Заході, що українська історія давніша за російську? Стає не по собі, коли розумієш, що Україна на Заході довго сприймалася через призму російських ЗМІ. Тому ми повинні працювати не тільки над розвіюванням стереотипів про Україну, але й змушувати керівництво країни працювати у цьому ж напрямку.