Як розбити форпост корупції?

Серед головних досягнень організації, виконавчим директором якої є Дарина Каленюк, — розкриття інформації про власників нерухомого майна та власників підприємств і мільйони «врятованих» від корупції державних коштів.

«Ми вирішили, що будемо брати журналістські розслідування, перекладати з журналістської «мови» на юридичну і «добивати» ними правоохоронні органи. Виділяли найцікавіші розслідування, надсилали в прокуратуру, державний антикорупційний комітет — 95 % відповідей були ні про що. Але нам було цікаво дізнатися прізвища людей, які писали відписку», — розповідає виконавчий директор «Центру протидії корупції» про перші ланки схеми роботи активістів.

СЕРЕД ПОДАРУНКІВ ДЛЯ ЛЕКТОРА «Дня» — ЗНАЧОК ЛІТНЬОЇ ШКОЛИ, ФІРМОВА ФУТБОЛКА ТА СИМВОЛІЧНИЙ ДИПЛОМ (НА ФОТО – СОНЯШНИКИ, БІЛЬШІСТЬ З ЯКИХ – З ОДНОГО БОКУ ПАРКАНУ, А ОДИН – З ДРУГОГО). «Я БАЧУ НАДІЮ, ЩО Є ТОЙ, ХТО ВИДІЛЯЄТЬСЯ З СИСТЕМИ І ЗМОЖЕ ЦІ ҐРАТИ ЗДОЛАТИ», — ДІЛИТЬСЯ ВРАЖЕННЯМИ ВІД СВІТЛИНИ ДАРИНА КАЛЕНЮК

Зокрема, Дарина Каленюк акцентувала увагу на тому, що публікація у ЗМІ може бути і повинна бути підставою для відкриття кримінальної справи. «Нам, громадськості і журналістам, є набагато більше простору до дій громадського контролю через синергію. Через злагоджену дію ми можемо змусити не лише змінитися людину, ми можемо змусити реформуватися систему», — каже вона.

Окрім цього, Дарина Каленюк розповіла учасникам Літньої школи про складнощі та особливості повернення вивезених з України грошей.

Детальніше відповіді на ці та інші, не менш цікаві питання, — читайте в наступних номерах «Дня».

Марія ВОЛОШИН, Львівський національний університет ім. Івана Франка:

— Проблема корупції є однією із найболючіших тем українського суспільства. Зустріч із авторитетним лектором дала змогу краще зрозуміти причини та процеси, які сьогодні відбуваються у владних кабінетах та побачити вектори подолання корупційних процесів в Україні .

Дивує, чому представникам громадських організацій потрібно так довго стукати у двері чиновницьких кабінетів, щоб влада почула думку людей, які намагаються змінити країну на краще. Лектор також наголосила, що дуже важливою є взаємодія громадських організацій та ЗМІ. Ми, журналісти, теж відповідальні за реформування системи, яка склалася у державі.

Наталія ШИМКIВ, Львівський національний університет імені Івана Франка:

— Зустріч з Дариною Каленюк була надзвичайно цікавою, адже громадська активістка розповіла дуже багато нюансів. Про те, чому були зняті санкції з одіозних політиків режиму Януковича та хто є безпосередньо у цьому винен. Активістка також закликала нас як журналістів долучатися до боротьби з корупцією. Зокрема за допомогою журналістського розслідування.

Дмитро ПЛАХТА, Львівський національний університет ім. Івана Франка:

- Впродовж останніх днів темою номер один в українському інформаційному просторі є сумнозвісний мукачівський інцидент. І йдеться тут не просто про наслідок  перерозподілу сфер впливу у контрабанді цигарками на Закарпатті. Мукачівський конфлікт – це, передусім, наслідок відсутності боротьби з корупцією. Як «ефективно» з нею бореться влада, усім чудово відомо. На нинішньому етапі ініціатива йде тільки від громадських організацій і... журналістів. Дарина Каленюк пояснила, як ця співпраця здійснюється на прикладі «Центру протидії корупції»: «Мову журналістську ми будемо перекладати на мову юридичну». Ось так із журналістських розслідувань зароджуються в майбутньому резонансні справи, в тому числі, - кримінальні.

Дар'я ТРАПЕЗНІКОВА, Київський національний університет імені Т.Шевченка

- Сьогоднішня гостя та за сумісництвом моя тезка - цікава особистість. Видно, що людина працює, а не тільки декларує якісь обіцянки. Корупція дійсно «дістала» всіх. На шляху до її подолання лише одна перепона – страх. Якщо з'являться ефективні механізми захисту викривачів, про які сьогодні згадувала пані Дарина, то боротьба з корупцією набагато пришвидшиться.

Софія РУСЬКИХ, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова:

- Зустріч із Дариною Каленюк залишила за собою вектор змін – від «вкрав–молодець» до «вкрав–сів». За всіма її словами виднівся сильний вольовий характер людини, яка прагне змін, та може їх зробити. Прагнучи залучити нас до касти свідомих журналістів, людей, які можуть «своїм пером та мозком розхитати крісла корупціонерів», лектор розповіла про різні реєстри, через які можна здобувати інформацію, потрібну для викриття нечесних політичних діячів. Слухаючи її розмірковування щодо боротьби з корупцією, я зрозуміла, що в нашій країні для чесного народу ще не все втрачено – є сили, є люди, які можуть вплинути на керівників нашої держави.

Наталія ПУШКАРУК, Київський національний університет імені Тараса Шевченка:

- Найголовніший висновок розмови – що суспільство нарешті прийшло до розуміння та готовності подолати корупцію в країні. Проте досі наражається на тотальну опозицію системи. За допомогою таких активістів, як Дарина Каленюк та антикорупційних організацій весь соціум зможе подолати це ганебне явище у найвищих ешелонах влади. Вважаю, що влада, яка прийшла внаслідок революції Гідності, повинна звернути набагато більше уваги на боротьбу з корупцією. Без цього вона наражає себе на нерозуміння з боку суспільства, яке висловило сучасним чиновникам довіру для проведення реформ в країні. Корупцію можна подолати лише тоді, коли кожен чесно виконуватиме свою роботу, а вдаватися до хабарництва буде ганебним явищем.