300 мільйонів гривень, 350 ліжок…

Картина онкозахворювань серед дітей в Україні майже нічим не відрізняється від тієї, яка є в Європі, хіба що у нас процент дітей, що виліковуються, становить 60%, в Європі — до 70%.

Найпоширенішими патологіями були й залишаються лейкемії, пухлини головного мозку, злоякісні новоутворення кісток і хрящів, лімфоми. Близько половини дітей потребують точного лікування за допомогою сучасного радіологічного обладнання (лінійних прискорювачів) і діагностики (комп’ютерні томографи), які до недавнього часу були майже недоступними для українських дітей. Зазвичай лікування дітей триває від кількох місяців до 1,5 року. Всього в Україні є 350 ліжок для онкохворих дітей. Лікарі кажуть, що цього достатньо. Питання лише — в їхньому раціональному використанні.

— Дитяча онкологія — це найзатратніша частина медицини. Дуже важко поставити діагноз, тому що в Україні діагностика розвинута, але недостатньо, — говорить керівник відділу дитячої онкології Національного інституту раку Григорій КЛИМНЮК. — У світі виліковується до 2/3 онкохворих дітей. У нас, починаючи з 2007 року, кількість тих, хто виліковується, збільшилася на 15—17%, загалом — 60%. У нашому відділені щорічно перебувають на лікуванні від 250 до 300 дітей з усієї України. Торік ми виконали 200 складних оперативних втручань, 38 трансплантацій кісткового мозку. Найочікуванішою подією 2014 року стане для нас можливість лікування дітей на базі нового Радіологічного центру Національного інституту раку, який сьогодні будують у партнерстві Благодійні фонди Ріната Ахметова та Василя Хмельницького.

Також Григорій Климнюк дав поради, яких треба дотримуватися батькам. Оскільки онкозахворювання можуть маскуватися під інші, дітям обов’язково слід проходити регулярні медичні огляди, а батькам ставитися до цих оглядів з великою серйозністю. Лікар наголосив, що допомагати хворим на рак дітям можна не тільки матеріально. Наприклад, багато дітей потребують донорської крові — від її наявності дуже часто залежить успіх лікування. Суттєвою є й психологічна підтримка дітей: з ними потрібно гратися, проводити майстер-класи, навчання — щоб вони не падали духом, бо це дуже небезпечно при таких важких захворюваннях.

— Болісна проблема — соціалізація після лікування. Лікування дуже вимучує дитину, вона набуває такого досвіду, якого часто не буває в дорослих людей. Безперечно, це — діти-герої, — говорить завідувач відділення радіотерапії Рівненського онкодиспансеру Григорій МАКСИМ’ЯК. — Дитина після лікування має повернутися в суспільство, і, якщо є якесь каліцтво, суспільство має її прийняти. Дитина повинна мати гарантії для свого розвитку, навчання, що її потім візьмуть на роботу. Соціальне, сімейне, професійне життя в дітей, які подолали онкохворобу, теж нічим не має відрізнятися від інших людей. Найбільший оптимізм я бачу в тому, що в дітей, які у нас колись лікувалися, вже є діти. До речі, у світі проводять олімпіади для онкохворих дітей, серед них є й українці-переможці. Незабаром 15 наших діток поїдуть у Варшаву на таку олімпіаду.

Торік на потреби дитячої онкології держава виділила 300 мільйонів гривень. Цього року — така ж сума. Кілька місяців тому через це в Україні вибухнув інформаційний скандал: багато лікарів вважають, що цих коштів недостатньо. На жаль, змін у бюджет не внесли, тому сьогодні дитячі онкологи сподіваються на допомогу бізнесу та волонтерів.