60 осінніх прем’єр

Нинішній фестиваль відзначено двома приємними несподіванками. По-перше, він виявився найбільш насиченим за всі роки проведення (у рамках фесту — 50 заходів). А по- друге, фінансування фестивалю Міністерством культури та мистецтв було збільшено вдвічі, що й дозволило розширити рамки заходів, які розпочалися вшануванням пам’яті засновника фестивалю, композитора Івана Карабиця. Відбулося офіційне відкриття пам’ятника на Байковому цвинтарі, який сполучає скрипковий ключ — символ музики, емблему «Мюзик Фесту» — того «дітища», якому Іван Карабиць віддав 13 років свого життя, та обриси білого лебедя, які наче перетворюють два перших знаки на символ недоспіваної лебединої пісні. Адже композитор пішов з життя, працюючи над проектами наступного «Фесту» та з ескізами нового твору.

Тема пам’яті є наскрізною у проектах «Мюзик Фесту». Цього року вона підсилена проведенням наукової конференції «Маловідомі та забуті сторінки музичної історії України». Адже історія української культури має не лише «білі» плями, а й криваві. Скільки за останні роки відомо випадків, коли не лише автора заарештовували, але й накладали арешти на музичні твори. З’являється безліч матеріалів, які раніше були забороненими, зберігалися у закритих спецфондах, у архівах КДБ, СБУ. Відкриваються невідомі імена українських митців, як, наприклад, співак міжвоєнних років Іван Жадан, якого у свій час порівнювали з Сергієм Лемєшевим...

На фестивалі відбулась презентація видань «Українська енциклопедія джазу» В.Симоненка, мистецького проекту «Dacheim sein» («Бути вдома»). Уже майже традиційною стала сторінка, яка висвітлює історію «Київ Мюзик Фесту». Минулого року було видано дайджест, який розійшовся блискавично й нині слугує посібником для мистецьких вузів. Цього року Кирило Карабиць презентував компакт-диск, що підсумовує роботу фесту за 14 років.

У рамках фестивалю відбулася й виставка графічних творів Ірини Балюри. Одним із кроків наближення художниці до музичного мистецтва було оформлення книжки про солістку Національної опери України, народну артистку Лідію Забілясту. У символічній формі І.Балюра надзвичайно тонко та влучно зобразила сутність артистки — як людини мистецтва та як Особистості.

Спілка композиторів України нараховує близько 300 митців. І майже кожний подав заяву на виступ у фестивалі. Звісно, це неможливо. Тому участь у «Фесті» — це завжди результат конкурсного відбору. У результаті цьогорічний фестиваль представив композиції майже 100 авторів, серед яких — близько 60-ти прем’єр.

«Фест» запропонував і «фестиваль у фестивалі», бо якнайбільше (у порівнянні з минулими роками) у програмі було хорових концертів. З восьми два прозвучали в супроводі камерних оркестрів і один — великого симфонічного. Леся Дичко зауважила на прес-конференції, що відвідує багато хорових фестивалів, нещодавно повернулася з Угорщини. Але кожна поїздка все більше доводить, що українське хорове мистецтво є на дуже високому професійному рівні. Лише у день відкриття «Фесту» відбувся хоровий концерт, програму якого складали твори 22-х (!) прекрасних авторів. Двадцять з яких — наші сучасники.

Однак «Київ Мюзик Фест» залишається міжнародним фестивалем. Тому до участі було запрошено митців із США, Франції, Ізраїлю, Бельгії, Японії, Фінляндії, Росії; відбувся майстер-клас професора композиції Пенсільванського університету, лауреата премії з композиції Роберта Вайса, президента «Оркестру’2001» Джея Різа (США)... Зважаючи на відзначення Року Польщі в Україні, в концертах взяли участь багато польських музикантів.

На 12 жовтня (з 30 вересня) перенесено презентацію п’ятого тому «Історії української музики», підготовленої та виданої Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М.Рильського НАН України, а також книжок І.Лисенка «Українські співаки у спогадах сучасників» та «Музики сонячні дзвони».

На закритті февстивалю у суботу у Колонному залі Національної філармонії прозвучала музика Ігоря Щербакова, Вікторії Польової, Віталія Губаренка та Івана Карабиця.