Аграрний експорт — під контроль

Починаючи з 1 лютого 2011 року експортерів сільськогосподарської продукції чекають новації. Саме тоді набере чинності урядова постанова № 1254 від 13 грудня 2010 року «Про деякі питання укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів», розміщена на веб-сайті Кабінету Міністрів України. У документі зазначається, що послуги з укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів на експорт сільськогосподарської продукції надаватиме Аграрна біржа, створена Кабінетом Міністрів ще 2005 року. Крім неї, це право отримають інші сертифіковані в установленому законодавством порядку товарні біржі, яким ця Аграрна біржа надасть право на участь у біржовій торгівлі.

У постанові закріплено, що до 15 січня 2011 року Міністерство аграрної політики та продовольства повинно затвердити порядок укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів на Аграрній біржі. А до 20 січня цього року має бути розроблений механізм подання Державній митній службі електронних копій посвідчень про реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів щодо експорту продукції, засвідчених електронним цифровим підписом.

Отже, як змінять роботу аграрного ринку ці законодавчі новації? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

Алекс ЛІССІТСА, президент «Українського клубу аграрного бізнесу»:

— Постанова викликає багато запитань. Адже згідно з нею всі контракти з експорту сільськогосподарської продукції повинні будуть проходити саме через цю Аграрну біржу. Тобто весь сектор «соціальних» груп аграрних продуктів, які вивозитимуться з України, йтимуть через неї. Виникає запитання: чи не буде в такому разі монополії аграрного експорту? Існує й ризик того, що ця біржа може стати додатковим важелем для влади, аби стримувати експортну політику країни. На мою думку, зміна порядку оформлення експортних контрактів через Аграрну біржу містить у собі загрозу стримування розвитку експортних операцій в Україні. Без відповіді залишається й запитання: скільки товаровиробнику коштуватимуть послуги біржі?

Віктор СЛАУТА, екс-віце-прем’єр-міністр з питань АПК:

— Я проти будь-якої монополії. А в мене, як і в інших експертів, є побоювання, що це може бути... В Україні працюють багато різних бірж у різних напрямках, у тому числі в агарному... Вважаю, що нині треба працювати над удосконаленням їхнього механізму, освоюючи міжнародний досвід, і робити все, щоб з їхньою допомогою через кордон не проходив «дутий» експорт. Біржа — широке поняття. І час відпрацьовувати ефективні механізми її роботи, а не створювати державну, а тоді ще якусь іншу над нею. Тим біржам, що є, варто додавати відкритості й робити їх доступнішими.

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного департаменту «Консалтингове агентство ААА»:

— Це означає, що процедура експорту для трейдерів подорожчає. Сьогодні вартість експортного агропродукту залежить від величини світової ціни цього товару в найближчих конкурентів. Як правило, на вітчизняний агропродукт ціна дещо менша. Від неї віднімаються витрати на логістику і митне оформлення. Так формується закупівельна ціна для фермерів чи селян. Зміна порядку оформлення експортних операцій, швидше за все, призведе до додаткових витрат з боку трейдерів. Але, з іншого боку, якщо Аграрна біржа працюватиме як справжня реальна біржа, то в товаровиробників і трейдерів з’явиться можливість хеджувати свої ризики. У світі на аграрних біржах укладаються форвардні контракти на купівлю певного аграрного товару в майбутньому через кілька місяців. Наприклад, у січні можна домовитися про придбання певного обсягу зерна в липні за фіксованою ціною. Аграрному ринку такий механізм додає прогнозованості й стабільності, адже трейдер та виробник мають цінові орієнтири на тривалий час, що допомагає будувати виважену виробничу політику. Так, фермер може укласти цей контракт і на його основі отримати в банку кредит для проведення посівної. Тобто це додає структурованості й виваженості ринку.