Акліматизація традицій
Вчора у Великому конференц-залі НАН України відбулася презентація книги доктора географічних наук Володимира Пащенка «Степові орли понадальпійські». Видання присвячене широко знаному в світі роду меценатів Фальц- Фейнів (охоплює 8 поколінь). Фрідріх Фальц-Фейн наприкінці ХIХ сторіччя заснував на півдні України природний степовий заповідник «Асканія-Нова». Завдяки цьому було збережено неповторний рослинний і тваринний світ українського степу. В заповіднику також було акліматизовано багато видів степових рослин і тварин, а головним чудом проекту стало збереження, як біологічного виду, коня Пржевальського — тварини, що зникала на своїй батьківщині у Джунгарії. Саме з «Асканії» його згодом було розселено по світу. На сьогодні нараховується 120 коней у самому заповіднику, 42 у Чорнобилі, де проводиться експеримент, та 1200 в інших місцях.
На презентації книги був присутній рідний племінник засновника та продовжувач традицій роду Едуард Олександрович Фальц- Фейн. Барон спеціально для цього прилетів з Ліхтенштейну, де постійно мешкає на своїй віллі «Асканія-Нова». У вересні цього року Едуарду Олександровичу виповнюється 90 років, а його енергії, пам’яті та доброму гумору може позаздрити багато хто з молодих. Він вклав у відновлення заповідника чимало власних коштів, крім того, купує в різних країнах твори українських художників та повертає їх на Україну. Патріотизм барона відзначений пожиттєвою візою на відвідування країни, з чого сам Фальц-Фейн дуже тішиться. Він каже: «Моя сім’я навчила мене не тільки брати, а й давати». Рід Фальц-Фейнів продовжується — барон має 42-річного племінника, а той сина. Але вони вже далекі від думок про історичне коріння і це трохи засмучує старійшину. Секрет свого довголіття Едуард Фальц-Фейн бачить у правильному способі життя: він завжди займався спортом, ніколи не вживав спиртного і не курив. За власним зізнанням, барон «їсть, як пташка», тобто небагато. Серед улюблених продуктів: чорний хліб, мед, фрукти і... український борщ. Правда, він каже, що його не треба переварювати (запрошує усіх у гості з умовою мити посуд після себе). Барон надзвичайно сентиментальний: до сих пір зберігає ведмедика, якого йому купив батько на ярмарку у 1917 році. Втім, це не заважає йому й зараз гасати на спортивному «Мерседесі», наприклад, у Париж (1000 км) і назад. Без водія.
