Багаття з 800 тисяч ялинок

«Окончен бал, погасли свечи», столичні смітники потонули у засохлих ялинках, а Міськадміністрація і управління у справах захисту прав споживачів підводять перші підсумки свят. І ось кілька невтішних прикладів. У дев’яти проінспектованих підприємствах громадського харчування при культурних установах було виявлено 10 порушень. У місцевих буфетах глядачам продавали прострочені напої і закуски без відповідних сертифікатів і навіть без будь-якої інформації про продукти. Ще більше цим грішили пересувні торгові точки — в 213-ти з них співробітники управління виявили 303 порушення, серед яких лідирують анонімність продуктів і невідповідність санітарним нормам. На висоті опинилися хіба що ялинкові вистави і продавці піротехніки. У першому випадку непорозуміння виникали лише тому, що у квитку не було вказано місце, а у другому — все пройшло і зовсім без ексцесів. Продавці на ринках, як стверджують в управлінні, виявилися громадянами законослухняними і продавати неякісні петарди та інший феєрверковий інструментарій ніхто не наважився.

Зате складніше йдуть справи з використаними ялинками. З одного боку, їх долями у відділі планування і управління сектором відходів КМДА особливо не занепокоєні. Районні управління працюють у нормальному режимі і головний атрибут Нового року вивозять, як і звичайні будівельні відходи, на полігон, де благополучно спалюють. Перевантажень же виникати, на їх думку, не повинно, оскільки в період свят будівництва були заморожені, а викинуті до їх початку меблі вже давно відвезли. З другого боку, городяни останнім часом все більше скаржаться на запах гарі у дворах. Двірники ж пояснюють своє самоправство цілком логічно: поки я дочекаюся машин, ще рік пройде. Хоч і розуміють, що, здійснюючи спалення ялинок, ризикують немало постраждати у фінансовому плані — подібні дії караються штрафом у розмірі двох неоподаткованих мінімумів.

Не думають у «профільному» управлінні КМДА і про те, щоб ялинки використати раціонально. Іншого виходу, окрім як спопелити і поховати новорічні красуні на полігоні, тут не бачать. Хіба що віджартовуються: мовляв, із них гарні ключки виходять для дворових хокеїстів. І стверджують, що таким чином поступлять з усіма 842 тис. 936 ялинками, які були заготовлено і реалізовано Держкомітетом лісового господарства по всій Україні. Водночас директор Київського екологічного центру Володимир Борейко згадує, що у 80-ті роки у пiслясвятковий період вітчизняна промисловість істотно поповнювалася сировиною для ДСП і ДВП. Школярі збирали ялинки подібно до макулатури і маталолому, що до того ж виконувало і виховну функцію — було своєрідною рекламою раціонального використання природних ресурсів. Крім цього, новорічні дерева були додатковою сировиною для паливного комплексу, а найбільш свідомі тваринники використовували хвою для вітамінної підгодівлі вівцям.

Правда, екологи розуміють, що переробка ця досить трудомістка, і рентабельність від неї порівняно з витраченими зусиллями нікчемна. Тут же згадується, як у корені було обрубано ідею сортування всіх сміттєвих відходів, подібно до того, що зараз практикують у Німеччині — там існують окремі баки для паперу, пластику, харчових відходів та скла — темного і світлого. До спалення сміття там підходять як до архаїки, насамперед тому, що «завдяки» йому відбувається серйозний викид в атмосферу шкідливих речовин. А на відходах, як довів успішний досвід Заходу, можна й гроші робити — половина з непотрібного може послужити повторно. Через що рентабельність бізнесу становить 15—20%.