Блукання між трьома листами

Незвична для нашого менталітету дискусія відбулася вчора у Києві. Податкова адміністрація була вимушена відбиватися від нападу представників УСПП, президентом якої, як відомо, є прем’єр-міністр Анатолій Кінах, а також від Конфедерації роботодавців України. При цьому табір промисловців і підприємців підтримали також Мінекономіки та євроінтеграції й Український національний комітет Міжнародної торгової палати. А ось секундант податкової від Мін’юсту на цей словесний бій, позначений у прес-релізі як засідання погоджувальної робочої групи, не з’явився, чим вельми здивував співголовуючого дискусії з боку ДПАУ, заступника її глави Григорія Оперенка.

А суть суперечки, що зібрала велику кількість преси, полягала у наступному. Як зазначив на нещодавній колегії ДПАУ глава цього відомства Микола Азаров, жоден із законів, спрямованих на збільшення прибутків бюджету, парламент минулого скликання не прийняв, тоді як списання підприємствам їхніх боргів перед бюджетом не призвело ні до фінансового оздоровлення, ні до підвищення платіжної дисципліни. Приріст боргу зі сплати ПДВ, що становить майже третину прибутків держбюджету, вже становив 1,7 мільярда гривень (майже стільки ж, скільки держава повинна відшкодувати платникам цього податку). Як вважають у податковій, 88% підприємств, що вимагають відшкодування ПДВ, є посередниками і широко використовують схеми мінімізації й ухилення від сплати податків. Однак, на думку Азарова, ДПАУ повинна не тільки констатувати факти, але й управляти прибутками бюджету, у тому числі і шляхом «безкомпромісного руйнування» названих схем. Тим більше, що в липні—грудні вона повинна зібрати на 3,7 млрд. грн. більше, ніж у першому півріччі.

Ось у процесі цього «управління» податківці і дали нове трактування Закону «Про податок на додану вартість», виклавши його у трьох своїх лютнево-березневих листах. Їхній сенс полягає в тому, що у разі, коли платник податку вивозить товар за межі митної території України на умовах ІНКОТЕРМС: DAF, FCA, FOB і EXW (що, на думку ДПАУ, означає, що він його якраз і не вивозить), нульова ставка ПДВ не використовується, а береться звичайний податок у розмірі 20%.

Цікаво, що зовсім нещодавно, 17 липня, М. Азаров розповів журналістам, що «податкова служба не повинна ставити у залежність від умов поставки на кордоні відшкодування чи невідшкодування податку на додану вартість. «Таке пояснення готується і його зроблять у п’ятницю», — сказав головний податківець країни, оскільки особисто розібрався в цій спірній ситуації. З його слів, до експортера у податкових органів «тільки одне запитання»: «У нас повинна бути 100% інформація про те, що товар експортовано за межі України, і оплата за нього справді надійшла на розрахунковий рахунок експортера». «Думаю, таке розуміння виключить усі неясності та двозначності тлумачення законодавства». Ці слова Азарова слід би внести у рішення, прийняте за підсумками описуваної дискусії, яка, проте, показала, що бюрократи ДПАУ, незважаючи на наведену вище вказівку свого правильно орієнтованого шефа, ні на крок не відступають з позицій, заявлених у трьох своїх листах та продовжують блукати між ними, як між трьома соснами. Щоправда, і сам Микола Янович, сказавши про п’ятницю, мабуть, насправді мав на увазі четвер. Той самий, який після дощику. Оскільки пояснення так і не було.

Це й привело до нашої дискусії, основними опонентами в якій чомусь довелося бути двом Людмилам — співголовуючій такої ж погоджувальної групи з Харківської області Л. Рубаненко та заступнику начальника головного управління оподаткування юридичних осіб ДПАУ Л. Косминій. Кожна з них наводила свої аргументи, але, схоже, вони просто не сприймалися іншою стороною. Особливо несприйнятливою уявлялася податкова стіна, об яку розбивалися будь-які аргументи, аж до дуже цікавого зауваження головуючого в цій суперечці народного депутата Миколи Онищука про те, що ПДВ якраз і вводився з наміром стимулювати вітчизняний експорт, і якщо його тепер хочуть обмежити, щоб розвинути внутрішній ринок, то для цього необхідно коректувати законодавство... Лідер податківців на цій дискусії Г. Оперенко цю рукавичку не підняв і не зміг заперечити законодавцю. Ніхто з цієї команди не прореагував і на прохання Л. Рубаненко дати офіційне «податкове роз’яснення» стосовно цього конфлікту, а не задовольнятися не зовсім легітимними листами, що вносять сум’яття в роботу податкових органів і ще більшу в ряди експортерів. Наприклад, Харківський підшипниковий завод, якому внаслідок перевірки його зовнішньоторгівельних операцій, зроблених ще до народження лютнево-березневих податкових послань, донараховано 15 млн. грн. сплати ПДВ, може взагалі збанкрутувати.

Тим часом фахівці Міжнародного інституту порівняльного аналізу й Інституту держави і права ім. Корецького, які проаналізували дії ДПАУ, вважають правильним застосування нульової ставки ПДВ в експортних операціях, що проводяться на умовах Інкотермс. Одностайну думку в цьому питанні висловлюють і юристи-практики. Так, Володимир Діденко, старший менеджер відомої аудиторської компанії Pricewaterhouse Coopers зазначає: «Момент переходу права власності не має жодного значення для оподаткування за нульовою ставкою. Єдиною підставою є експортна декларація».

Така ж позиція і у представників консалтингової групи «Пруденс», що входить до не менш відомої міжнародної консалтингової й аудиторської організації BDO. Зі слів віце- президента «Пруденса» Світлани Грабарчук, факт вивозу товару підтверджується вантажною митною декларацією і позначкою про фактичний вивіз товару за межі митної території України. За наявності всіх цих документів, передбачених законодавством, відмова податкових органів у відшкодуванні ПДВ щодо товарів, відвантажених на експорт за умовами Інкотермс, як вважають аудитори, є неправомірною, і може оспорюватися в судовому порядку. Мабуть, це єдине рішення, про яке вдалося домовитися сторонам-позивачам. Онищук уже готує подання до Конституційного Суду...