Ближче до трастових фондів НАТО

Вчора Верховна Рада ратифікувала декілька міжнародних документів, які роблять ще один крок у практичній взаємодії між Україною та НАТО. Мова йде про Угоду про співробітництво у сфері підтримки між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки та постачання (ОНПП), Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом та Меморандум про домовленість між Урядом України та НАТО із зв’язку та інформації, яка представлена Генеральним менеджером Агенції НАТО із зв’язку та інформації, стосовно співробітництва з питань консультацій, управління, зв’язку, розвідки, спостереження та рекогносцировки в рамках програми НАТО «Партнерство заради миру». Про зміст та сутність цих документів «День» запитав у народного депутата України із фракції «Самопоміч» Олексія СКРИПНИКА:

— У нас у співробітництві із НАТО є 6 трастових фондів. Кожен з них окремо призначений для різних програм підтримки. Північноатлантичний альянс давно нас критикував за те, що у нас існують податки на ту допомогу, яку він нам надає. Під час останнього візиту української делегації у Брюссель ми обговорювали ці питання і нас попросили їх вирішити. І те, що тягнулося протягом півтора років, фактично ми вирішили за три місяці, а зараз закріпили на законодавчому рівні.

Ці документи впорядковують наше співробітництво із НАТО. Інші закони так само стосуються співпраці по трастових фондах відносно С-4: «computers, communications, control and command» — системи управління, із якою в українській армії все складається погано. На мою думку, це найважливіший фонд, тому є гостра необхідність, щоб у цьому напрямку все запрацювало нормально. Допомога НАТО Україні відбувається від кожної держави-члена окремо, і нам потрібно, щоб ми могли нормально її сприймати та налагоджувати співробітництво, в тому числі в питанні доступу до секретної інформації. Фактично, це повернення до речей, які пов’язані зі здоровим глуздом. Що ж стосується окремої угоди із Румунією, то слід зазначити, що це одна з найбільш успішних країн в питання налагодження кібербезпеки. І щоб ми могли отримувати допомогу, ми маємо встановити «trusted relationship», аби ні ми, ні вони не могли боятися витоку секретної інформації.

Взагалі, з моєї точки зору, це питання вже давно мало бути вирішеним на рівні міністерств, але ми — країна, яка занадто любить все виводити в систему законів.