Божий храм — на комерційний конкурс?

У Дніпропетровську відбулося урочисте відкриття Адміністративно-просвітницького центру Української православної церкви Московського патріархату. У його будівлях, спорудження яких за підтримки місцевої влади веде на благодійницьких засадах одна з дніпропетровських компаній, розташується нова резиденція архієпископа Дніпропетровського й Павлоградського Іринея, єпархіальне управління, а надалі — лекційні зали, бібліотека, духовне училище. Суперсучасна споруда в центрі міста зводилася у рекордно короткі терміни за найновішою канадською будівельною технологією. Її перевагу пояснив посол Канади в Україні Дерек Фрейзер, котрий був присутнім на відкритті. За його словами, будівлі, споруджені із застосуванням цієї технології, володіють підвищеною тепло- та гідроізоляцією, що значно скорочує витрати на опалювання приміщень. Будівництво центру, як розраховують канадці, покладе початок цілій програмі співробітництва, в ході реалізації якої у Дніпропетровську споруджуватиметься до тридцяти будівель подібного типу. Спільний почин було відзначено символічним актом — посадкою дерев, у якому взяли участь мер Дніпропетровська Іван Куліченко, місцеві бізнесмени, посол Канади й інші офіційні особи.

За збігом обставин, а можливо, й за зовсім не смішною іронією долі, того ж дня на сесії Дніпропетровської міськради розглядалося питання щодо приватизації будівлі колишнього кінотеатру ім. Петровського. У проекті рішення пропонувалося пустити його на продаж через комерційний конкурс. І все б нічого, якби не одна невеличка деталь. У колишній установі культури нині розташовано єдиний у місті храм Української православної церкви Київського патріархату. Кілька років тому стару будівлю, яка двічі страждала від пожеж, влада передала в користування парафіянам. Тепер про цю комунальну власність згадали й вирішили поповнити міську скарбницю прибутками від приватизації. Щоправда, на сесії розгорілися дебати — депутати-комуністи, очевидно, пригадавши ленінські слова про те, що «з усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно», почали наполягати на тому, щоб кінотеатр повернули глядачам пролетарської околиці Дніпропетровська. Питання потонуло в дебатах, а тому вирішено розглянути його дещо пізніше. До речі, якщо комерційний конкурс усе ж відбудеться, то чи запропонують представникам УПЦ КП цілком демократично взяти участь у ньому на рівних? Як-не-як, а йдеться про продаж їхнього храму.