Брати чи не брати

Україні належить прийняти надзвичайно відповідальне і в будь-якому разі ризиковане за нинішніх умов рішення: чи продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом у повному форматі. Варіантів на сьогодні кілька, і вони активно обговорюються в експертному середовищі.

У вівторок постійний представник МВФ у Києві Макс Альєр на дискусії «Гроші МВФ і валютна стабільність: чи тотожні ці поняття?» детально розповів про вимоги фонду до України. Це пенсійна реформа, коригування тарифів на газ і теплопостачання, зведення дефіциту «Нафтогазу» до 3% ВВП. Альєр чітко і навіть жорстко сформулював позицію МВФ: «Ми подаватимемо нашій Раді директорів на перегляд програму з Україною після того, як Україна виконає ці вимоги».

Проте й Україна сьогодні здатна на жорсткі висловлювання. Незручне запитання поставив Альєру директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць. За його словами, в сьогоднішніх умовах кредит МВФ — це не гнучкий валютний курс. Кредит, як вважає вчений, сприятиме стабільному курсу гривні, більш того — її зміцненню, і вестиме до зростання імпорту, перш за все, з розвинених країн-імпортерів. Таким чином, підсумував Геєць, «курс на зміцнення гривні — це підвищення рівня життя в інших країнах».

Екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко дає негативний прогноз припиненню співпраці України з МВФ. На його думку, це призведе до повернення до дефіцитної політики бюджету, що цілком нормально. Але його непокоїть, чи зможе наша влада адекватно сформулювати таку політику, яка повинна базуватися на чистих валютних активах. Савченко вважає, що Україна ще не готова її проводити. Його порада полягає в тому, щоб «триматися якомога ближче до МВФ... Експерт вважає: «Що стабільніший курс гривні, то більша ймовірність і глибина майбутньої кризи».

Екс-міністр фінансів Віктор Пінзеник упевнений, що проблема України аж ніяк не в грошах МВФ. «Країна, як і раніше, живе невідповідно до статків», — зазначає фінансист. Його непокоїть, що кошти так званого незафіксованого дефіциту бюджету йдуть «на рекапіталізацію «Нафтогазу України» і на відродження «покійників» — рекапіталізацію банків. Експерт звертає увагу на те, що в Україні заморожено зарплати бюджетникам. «Це правильна норма, — говорить він, — але вона не може бути вічною. Ми вже чули перші «постріли», коли гриміли вимоги вчителів. А якщо скасувати цю норму, то ми повертаємося до дуже великого дефіциту бюджету». Отже, інших підходів, окрім пенсійної реформи і підвищення цін на газ, немає, впевнений Пінзеник.

«Не кошти МВФ є критичними для України, — впевнений радник «Альфа Банку» Роман Шпек. — Критичними є реформи... Якщо вони йдуть у правильному напрямі, то будуть підтримані міжнародними фінансовими інститутами, а ми отримаємо великий приплив приватних іноземних інвестицій...» Але експерт здивований, що урядовці не називають реформи життєво необхідними, запізнілими, бажаними, необхідними. Вони, за його словами, вигадали нову дефініцію — непопулярні. «А головне завдання уряду — робити ці реформи популярними, — пояснює екс-міністр економіки, — тому що далі ми станемо сильнішими в економічному плані, в плані добробуту». «А так — реформи непопулярні і ні над чим працювати. Проекти законів то в парламент, то з парламенту...» Шпек відзначає, що наступні парламентські вибори відбудуться наприкінці 2012 року. «Чи можемо ми як країна обійтися без серйозних реформ упродовж півтора року і що стане з економікою країни, якщо ці реформи не проводити? — запитує він і зазначає: Нам усе одно доведеться відновлювати співпрацю з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями, тільки на більш жорстких умовах».

Своєрідний підсумок дискусії підбив академік Геєць. «Брати кредит МВФ не потрібно, а співпрацювати з Фондом необхідно», — впевнений директор Інституту економіки і прогнозування.