Бренд з «нічого»

У Південній Фінляндії є містечко Падасйокі з населенням три тисячі жителів. Кілька років тому воно організувало потужну рекламну кампанію, в якій за бренд взяли «нічого»: «У Нью-Йорку є все, а у нас — нічого. У Парижі є пам’ятники, а у нас — нічого. У вас є ресторани, а ми пропонуємо щось... із нічого». Ролик має назву Experience nothing, що у перекладі на українську означає «Відчуй нічого». А «нічого» — це надзвичайні пейзажі, запальні рок-концерти, сауна та свіжа їжа із риби. А ще чистота, екологічність і безпечний відпочинок.

В Україні таких містечок на зразок фінського, які не можуть похизуватися солідною культурною спадщиною, сотні, якщо не тисячі. Але не всі наважуються забрендувати «ніщо» як унікальний туристичний продукт. Хоча навіть голе поле варто вчитися розглядати не як втрату ресурсу, а як можливість створити додану вартість для території. Наприклад, використати його для проведення фестивалю повітряних зміїв, пропонує державний експерт аналізу політики директорату креативних індустрій Мінкульту Луїза МОРОЗ. Адже саме у невибагливості й непримітності полягає сила креативних індустрій. Сила побачити прибуткову ідею в несумісних або непоєднуваних речах.

«Зараз креативні індустрії генерують одну з найбільших доданих вартостей серед інших секторів економіки. Що це означає? Наприклад, на виготовлення авторської ексклюзивної сумки ви витрачаєте 100 євро, а продати її можете за 1000. Ця різниця у 900 євро і є доданою вартістю, — пояснює експерт. — Але слід розуміти, що для того, щоб продати, треба пройти кілька етапів: ідея — створення — промоція — використання. Це як створити бестселер. Мало автора, який напише хорошу книжку, задля її популярності мають спрацювати і дизайнер, і бібліотекар, і продавець. Тобто креативний продукт не лише створюється і виробляється, його треба забрендувати і розтиражувати, використовуючи культурний менеджмент».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ОБРАТИ СИЛЬНУ ВЛАСНУ «ФІШКУ» І РОЗВИВАТИ ЇЇ

За даними ООН, на частку креативної економіки нині припадає 3,4% світового ВВП, що становить майже 1,6 трлн доларів США й удвічі перевищує обсяги щорічних надходжень від міжнародного туризму. Щорічні темпи зростання у різних країнах варіюють від 4,3до 17,6%, удвічі перевищуючи темпи зростання сфери послуг і в чотири рази перевищуючи темпи зростання сфери промислового виробництва. При цьому частка зайнятих у креативній економіці сягає 25% населення світу. Україна, за Індексом глобальної креативності, посідає 45-те місце зі 139, і це досить високий показник, відзначають експерти. Але справа в тому, що одних талантів замало, потрібні технології, бо одне — придумати ідею, а інше — її реалізувати.

«На жаль, не всі мають у своїй команді креативних людей, які можуть генерувати якісні ідеї, бо більше можуть втілювати їх у життя. Тому якщо не вистачає сміливості чи зусиль, варто створювати креативні кластери, — продовжує Луїза Мороз. — На сьогодні найвідоміший кластер у світі — це Кремнієва долина. Але й у нас зараз мова йде про створення активних креативних ІТ-кластерів у Києві та Львові. Вони створилися на базі хабів, коворкінгів, де відсоток креативних людей великий. І від цієї концентрації генеруються ідеї. Успішні креативні класти мають базуватися на трьох китах — культура та спадщина, агломерація економіки та креативний клас. Головне — обрати сильну власну фішку і почати її розвивати. Орієнтуватися слід на те, чого немає у інших, що ідентифікує вашу територію».

РУШНИК — У ЦЕНТРІ УВАГИ ГРОМАДИ

Кластери може створювати як одна громада, так і кілька. Класичним у цьому напрямі є кластер народних художніх промислів «Сузір’я» на Івано-Франківщині, який об’єднав 206 майстрів із кількох сіл у спільному бажанні розвивати свою творчість, виготовляти предмети художньої образності з колоритними орнаментами і заробляти на цьому гроші задля розвитку сільських територій. А некласичний — Кролевецький креативний кластер, який виник через те, що в громадах не залишилося збережених у первозданному вигляді палаців чи замків, але був унікальний орнамент на рушниках.

«Забрендувати територію, не маючи значної історичної спадщини чи історичного надбання в пам’ятках, реально, — переконує директор Сумського обласного науково-медичного центру культури і мистецтв Євгенія БИСТРИЦЬКА. — Головне вміти грамотно визначати ті ресурси, які є в громаді, іншими словами, виловити власні «фішки». Так, обличчям Кролевця став елемент нематеріальної культурної спадщини — кролевецький рушник, і все у громаді пов’язали з цим промислом. У Кролевці маємо чудовий Музей кролевецького ткацтва, який зберігає 2600 експонатів (найстаріший рушник 1849 року). Починаючи з дитячого садочка, для дітей проводять заняття з перебірного ткацтва, і вони привчаються любити своє. Ткати навчають і студентів місцевого училища. Працюють у ремеслі майстрині, які презентують свої роботи на традиційному культурно-мистецькому фестивалі «Кролевецький рушник», що об’єднує майстрів із ручного переборного ткацтва з України та зарубіжних держав. Уже п’ять років діє регіональна програма підтримки кролевецького ткацтва. Його орнаментику активно використовує в колекціях одягу місцева дизайн-студія. У костюмах, сукнях, дитячих речах — скрізь кролевецький бренд, це скарб громади».

ЗА ОСНОВУ — ІСТОРИЧНА ПОДІЯ

Створити популярність своєї території й залучити туристів можна не тільки завдяки нематеріальній культурній спадщині. Якщо не збереглися замки, фортеці чи палаци, — спробуйте їх відновити в уяві людей і відтворити величні події минувшини. А вони у кожній громаді знайдуться. Конотоп, наприклад, цього року готується до масштабного фестивалю на честь Конотопської битви. На цю подію, яка відбудеться 29 червня, чекають як відвідувачів із сусідніх міст, так і істориків-краєзнавців, котрі візьмуть участь у науковій конференції.

«Останнім часом ми помічаємо інтерес до туристичних продуктів місцевого виробництва. Щоразу на зустрічах із колегами запитуємо одне в одного: а що проводите, як брендуєте територію, чим вирізняєтеся? Дедалі більше людей цінують «домашній» продукт. У випадку громад, чим ріднішу і значимішу фішку ви запропонуєте, тим швидше вона стане своєю, — розповідає начальник відділу культури та туризму Конотопської міської ради Олена ШИНКАРЕНКО. — Конотоп не став експериментувати і взяв за основу історичну подію — Конотопську битву. Потужний патріотичний фестиваль Конотопська битва. На святкуванні річниці перемоги війська під приводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві своє мистецтво у жанрах вокально-хорового та інструментального виконавства продемонструють кращі аматорські та професійні колективи Сумщини. У Конотопі пройде історико-краєзнавча конференція, плануємо зробити інтерактивну експозицію в музеї і провести історичний квест учасників із Прилук, Бахмача, Глухова та інших міст. Яка головна мета? На жаль, фортеця, яку відстоювали жителі міста, не збереглася. Але ми прагнемо завдяки фестивалю привернути увагу до нашого історичного міста і за підтримки влади та бізнесу відкрити історично-меморіальний комплекс на місці Конотопської битви, бо це одна з найвизначніших історичних подій, яка пов’язані з Конотопом».

РЕКОМЕНДОВАНО OPERAFEST TULCHYN

Всеукраїнська науково-практична конференція «Культура та креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території» відбулася в рамках ІІІ Міжнародного оперного фестивалю OPERAFEST TULCHYN-2019. Резюмуючи практикум, арт-продюсер фесту, директор Українського центру культурних досліджень Ірина ФРЕНКЕЛЬ зауважила, що уникати глобальних процесів — мобільності, міграції, всеосяжних комунікацій — неможливо. З іншого боку — саме глобалізація провокує локальний патріотизм, збереження історичної пам’яті й її актуалізацію. З цих суперечливих складових вибудовується концепція «глокального міста», в основі якого і лежить принцип креативної економіки, тобто розробка ідеї, на яку працюють усі групи: від людей креативних професій до бізнесу та влади. Багато прикладів таких міст існує нині в Європі та на Американському континенті. Тепер можна говорити і про початок таких процесів в Україні.

САМЕ ЖУРНАЛ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ», ЗА СЛОВАМИ ІРИНИ ФРЕНКЕЛЬ, ПОКАЗУЄ ВСІ «ФІШКИ» ГРОМАДИ, ЇЇ СИЛЬНІ СТОРОНИ, ЯКІ ТРЕБА РОЗВИВАТИ І ПІДТРИМУВАТИ. А ТОМУ ЙОГО РЕКОМЕНДОВАНО OPERAFEST TULCHYN ДО «ВИКОРИСТАННЯ» УСІМ ГРОМАДАМ, ЯКІ ПРАГНУТЬ РОЗВИТКУ / ФОТО НАДАНО    АВТОРОМ

Яскравим приклад цього є Тульчин — невелике містечко на Вінниччині, якому присвячений останній випуск глянцевого додатка «Дня» «Маршрут №1. Тульчин» (придбати його можна в магазині на сайті «Дня»). Саме журнал газети «День», за словами Ірини Френкель, показує всі «фішки» громади, її сильні сторони, які треба розвивати і підтримувати. А тому його рекомендовано OPERAFEST TULCHYN до «використання» усім громадам, які прагнуть розвитку в пошуках свого-рідного.