Було б смішно, якщо б не було трагічно…

Вчора вранці колега розповів черговий – абсолютно реальний! – анекдот:

- Подзвонив мені новий голова, той, що його на мітингу затвердили, й питає: слухай, а ти не в курсі – виконкомівські на роботу вийшли?

А сьогодні вранці – знову загадка:

- Ти  чула, що отой самий новий голова – Сапунов! – кудись зник, ніхто його знайти не може?

…У місті 17 квітня зранку тиша. Сонечко, птахи шаленіють у шлюбних іграх, школярі та комунальники вимітають місто та підбілюють бордюри. Жодного «зеленого чоловічка»! Навіть біля міськради!

Але…

Над містом тріпочуть невідомо які прапори.

Барикадами перекрито проспект Леніна.

Заблоковано приміщення міського управління міліції.

Вибиті шибки у будівлі штабу цивільної оборони.

Розграбовано якийсь магазин.

Під Майорськом та біля Пантелеймонівки – блокпости.

Тож - дзвінки, дзвінки…

- А міськвиконком – вже працює! Ми всі на місцях! Сапунова – того мітингового мера - бачили вже десь у Красному Лимані… А наш легітимний мер – Євген Клеп вже провів нараду, рахунки розблоковано, аванс та зарплатня бюджетникам будуть! Бачили – місто готується до свят! Прапори? Так… Прапори ті мі поки що не знімаємо… Поки що… Не спокійно  ще…

- А в нас, у Пантелеймонівці – все спокійно! Рейсові автобуси до міста ходять, суботники йдуть. Вчора був такий слабенький мітинг про символіку – які прапори вивішувати, якось нічого такого й не вирішили. Блокпост – є! Там наші пантелеймонівські хлопці. Але вони нічого такого не роблять! Зброя? Хто ж про таке по телефону каже? Ні, хлопці не у камуфляжі! Ні, «зелених чоловічків» не бачимо. Може, вони вночі туди приїздять… Так, вони  перевіряють авто із київськими та взагалі із західними номерами – на предмет зброї та чогось такого… Так, до них періодично приїжджають даїшники, радяться там про щось. Чиї ці хлопці? Так відомо: ними керує отой типу російський полковник, що представляв нового начальника міліції! Ага, Безлер! Він! Уголовники? Та ми про це не знаємо нічого! У нас тут уголовників нема…

-…А телеканал «Україна» шукає відомих та шанованих горлівчан, що могли б дати інтерв’ю – прокоментувати ситуацію. Так, ми тут вперлися в те, що особливо й нема кому це запропонувати! І не в тому річ, що хтось захоче чи не захоче «світитися» на центральному телебаченні, а в тому – хто зараз для мешканців великого промислового міста є шановним? До кого люди прислухаються? Кому повірять? Так, всі роки незалежності тут панували самі регіонали! Вони й вважалися найбільш авторитетними. Зараз регіонали цей авторитет втратили. Але на заміну їм нікого нема… Чому? Все просто! Вони роками душили всіх, хто не розділяв їх «цінності»! Звідки ж було вирости новим лідерам? Звернутися до тих, хто останніми днями виходив на мітинги? До Тетяни Ярошевської чи що?     Питання – для кого вона авторитет й чи авторитет взагалі… О, так: можна було б звернутися й до Ігоря Безлера: хай би розповів, навіщо повернувся у пограбоване ним свого часу місто…

- А пані Ярошевська знов збирає мітинг! О шістнадцятій. Навіщо? Не кажуть! Обдзвонюють людей, кличуть. Так, це вона підбурювала людей до федералізації та до референдумів. Так, це вона облаштовувала Майорський блокпост! А потім написала заяву, що більше за них не відповідає! Кому написала заяву? А хто її знає! Так, це якось дивно… Позашкільним закладам подзвонили та сказали, щоб відправили усіх дітей додому, бо може бути збройне протистояння!

- …А нам сказали, що на Пасху нікуди ходити не можна, бо хтось вирішив влаштувати справжнє «кровавое воскресенье»!

…І на що це все схоже?

На нетривкий затишок перед торнадо…

На очікування чогось від когось…

Може, команди? Може, підкріплення? Може, ще чогось?

Хто очікує? Від кого?

А ще все це схоже зовсім не на «народну революцію», а на…

На замовлення тотальної дестабілізації, яка трішечки загальмувала очікуючи якогось останнього «аргументу»: «А нам сказали, що на Пасху нікуди ходити не можна…»