Битва за «золото скіфів»

5 жовтня відбулось перше засідання у справі так званого скіфського золота, на якому сторони виклали свої аргументи. Судді взяли перерву до 14 грудня. Ймовірно, вердикт оголосять саме тоді. Або упродовж року  — саме стільки часу за нідерландським законодавством відводиться на винесення рішення.

Нагадаємо, у лютому 2014 року в музеї Алларда Пірсона, що в Амстердамі, проходила виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря». Експонати надали чотири кримські музеї та один київський. Однак після анексії Криму Росією амстердамський музей відмовився повертати абсолютно всі експонати Україні, додому прибули лише цінності Музею історичних коштовностей, а близько 500 артефактів залишились у Нідерландах. Кримські музеї згодом подали позов щодо повернення цінностей саме на півострів, а серед них артефакти зі скіфського золота: церемонійний шолом, коштовне каміння і мечі стародавніх греків та скіфів.

Так почалась судова справа, котра розтяглась на довгі місяці. Росія не є стороною судового процесу, однак Міністерство культури України, котре представляє Україну у суді спільно з Мін’юстом та Міністерством закордонних справ, запевняє, що вплив РФ на перебіг справи очевидний. Напередодні суду міністр культури Євген Нищук заявив, що у боротьбі за повернення кримських цінностей саме на материкову Україну є багато підстав для тривоги. Зокрема, виникли труднощі з оформленням віз для української делегації і проблеми з перебуванням безпосередньо у Нідерландах. За словами Нищука, Росія активно включилась у цей процес з відповідними спецслужбами, тому тепер це не просто суд, а принципова для України історія. «Одночасно є інформація          з різних джерел щодо участі в процесі представників кримських музеїв та певного впливу на них третіх осіб, що ставить  під сумнів об’єктивність представлення сторін»,          — доповнює слова Євгена Нищука прес-служба Міністерства культури.

Перші слухання тривали п’ять годин, представники кримських музеїв переконували трьох суддів у тому, що всі експонати мають повернутись на півострів. «Захист російської сторони будується на тому, що, перше, у процесі задіяна держава Україна, яка може змінювати закони (натяк, що ми можемо виправдати будь-що новими актами). Друге, ми розуміємо Україну та емоції, адже є момент анексії. Але ця справа не про це, а про культурні цінності. І третє, АРК є автономією, є юридичною особою в рамках України. Кордони — це політичні ігри. АРК мало власний парламент, міністрів та широкі повноваження. А тому власність АРК — публічна власність юридичної особи АРК, — коментувала перебіг суду у своєму акаунті на Facebook Еміне Джепар, перший заступник міністра інформаційної політики. — Російський захист також говорить про Гаазьку конвенцію 1954 року, яка забороняє репресії культурних цінностей державою, говорять про високу мораль музейного співробітництва. Хоч плач...».

Свої аргументи, чому артефакти належать Україні і повинні перебувати під її опікою, а не окупованого Криму, викладала наша делегація. «Ці експонати належать до державного музейного фонду України і мають бути повернуті в Україну. Тим паче, МЗС Нідерландів давав гарантії своєчасного повернення експонатів саме в Україну, чого не відбулося, — зазначала перед стартом судового процесу Людмила Строкова, генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва, екс-керівник Музею історичних коштовностей. — Страхова оцінка цих 565 експонатів, яку зробили кримські музеї, становить півтора мільйона євро, у той час як наші (Музею історичних коштовностей, повернуті в Україну після завершення виставки. — Авт.) 19 експонатів були застраховані на 11 мільйонів євро. Кримські музеї зумисно занизили ціну. Але голландці, коли залишили їх у себе, застрахували ці експонати на десять мільйонів євро. Але ж культурна спадщина безцінна, це ж не ширвжиток, ці роботи унікальні і не можуть бути відтворені».

У разі потреби амстердамський суд може викликати сторони для уточнення їхніх позицій ще раз. Українська сторона сподівається почути вердикт упродовж найближчих місяців. Якщо суд вирішить повернути експонати саме Україні, їх віддадуть на тимчасове зберігання у Національний музей історії України. Поки артефакти зберігаються на складі музею Алларда Пірсона.