Бюджет-2014: «лобі клептоманів»

На електронні адреси фракцій і комітетів Верховної Ради напередодні розгляду законопроекту про держбюджет на 2014 рік, що планувався на п’ятницю, надійшов відкритий лист з Полтавської області. У ньому депутати рад усіх рівнів регіону, міські й сільські голови закликають парламент ухвалити бюджет 16 січня. «Блокування бюджетного питання — шлях до економічних проблем і збоїв у життєзабезпеченні громад, — зазначають підписанти (500 осіб). «Якщо ви оберете такий шлях, з чим прийдете до людей в округи?» — запитують представники громад Полтави й пропонують народним депутатам нести відповідальність за кожну їхню дію, рішення, пропозицію. «Це політичні правила й стандарти, яких ми прагнемо як європейська держава», — зазначається у зверненні.

Чи можна докоряти уряду й Партії регіонів тим, що вони використовують такі, а також інші доступні їм засоби для того, щоб у країні був бюджет? Щоправда, за нормальної ситуації питання слід було б поставити в іншій площині. Чи готовий бюджет настільки, щоб бути ухваленим протягом одного дня? (На цьому, як відомо, наполягає прем’єр-міністр Микола Азаров). Але становище в Україні, на жаль, складно назвати задовільним як у соціально-економічному сенсі, так і в політичному. У схожих умовах у нас дуже часто використовувалася ніким ще не доведена формула: краще мати поганий бюджет, ніж не мати його взагалі. З другого боку, чи можна зараз, у період падіння промислового виробництва й несприятливої світової кон’юнктури для експорту рекордного урожаю, а також, що не менш важливо, в обстановці жорстких вуличних біфуркацій, мріяти про ідеальний бюджет?

Мріяти можна... А ще можна просто пропагувати достоїнства бюджету, не згадуючи про його недоліки. Голова підкомітету бюджетного комітету парламенту (фракція ПР) Ігор Молоток називає проект нинішнього бюджету «динамічним і соціально спрямованим». А щоб довести це, говорить про «збільшення мінімальної заробітної плати — на 8,2%, виплат при народженні дитини — до 8,8 мільярда гривень, про зростання стипендій для студентів, що навчаються на відмінно, й виплат дітям-сиротам на 25%». «Крім того, передбачені виплати медичним працівникам системи екстреної медичної «швидкої допомоги» — в сумі 400 мільйонів гривень, — радіє законодавець і продовжує: — Уперше, для виконання соціальних ініціатив президента, з 1 вересня 2014 року за рахунок держбюджету запропоновано забезпечити харчування в школах усім дітям — з 5 до 11 класу. Уперше (в держбюджеті. — Авт.) враховані виплати в розмірі 1,1 мільярда гривень одноразової адресної допомоги молодим фахівцям, направленим на роботу в села на посади вчителів і медиків».

Керівник програми «Лабораторії законодавчих ініціатив» Денис Черников і директор фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікори детально проаналізували законопроект і дійшли висновку, що він містить надто багато системних ризиків. За їхніми підрахунками, сума потенційних втрат бюджету 170 — 188 мільярдів гривень ($21-24 мільярди). Зокрема, 100 мільярдів гривень забере корупційний податок на бюджет при закупівлях за державні кошти. Від 24 до 40 мільярдів коштуватимуть «комісійні» при відшкодуванні податку на додану вартість. Від 5 до 7 мільярдів втрат бюджету принесе несплачений акциз за контрабандні нафтопродукти. 25 мільярдів гривень буде вкрадено при «змішуванні» газу українського видобутку з імпортним. У 13,3 мільярда обійдеться неефективна, на думку дослідників, підтримка вугільної промисловості й у 2,7 мільярда гривень — пільгові кредити електроенергетиці, яка минулого року лише на експорті заробила 4,3 мільярда гривень.

Також дослідники прогнозують, що 2014 року експортери страждатимуть від фіскальної «інквізиції». Їм не буде вчасно відшкодовано 20 мільярдів ПДВ, а 15 мільярдів податку з прибутку доведеться сплатити авансом. При цьому у зв’язку з впровадженням вексельних схем 10 мільярдів гривень бізнес втратить безповоротно. Як зазначають експерти, витрати на будівництво й розвиток автошляхів цього року заплановані втричі менші, ніж обслуговування кредитів, притягнених у цій сфері. Але уряд планує збільшити «дорожні» борги ще на 2,3 мільярда гривень. Зате підтримка малого й середнього бізнесу цілком виправдано називається «мікрокредитуванням» — для неї в бюджеті виділено лише 11,2 мільйона гривень. Це майже в 20 разів менше, ніж було записано в урядовій програмі стимулювання розвитку економіки на 2013-2014 роки.

Чого добиваються чиновники, верстаючи такий бюджет? Експерти впевнені, що згадані системні ризики й втрати, швидше за все, будуть набагато більшими, оскільки розрахунки будувалися на  вельми скромному рівні «відкотів» — 30%. Насправді вони нерідко доходять і до 70%. Виходить, у нашій країні чиновництво, як зазначають експерти,  від бюджету до бюджету демонструє рентоорієнтовану поведінку... А та глибина проблем нинішньої економіки вимагає зовсім іншого підходу. Інакше — дефолт неминучий.  «День» опитав людей з досвідом — екс-міністрів економіки різних урядів — про те, які б вони могли запропонувати нестандартні розв’язання сьогоднішніх проблем. Читайте коментарі в сьогоднішньому номері на сторінці ЕКОНОМІКИ.